Яджня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм» Hindu swastika

Ягйа, або яджана, хомам , хома або хаван (санскр. यज्ञ yajña IAST) — обряд жертвопринесення в індуїзмі, [1] який взяв свій початок у релігійних практиках ведичної релігії. Яджна зазвичай відбувається для задоволення девів або для виконання певних бажань (ритуали Кам'я). Найважливішим елементом ягій є жертовний вогонь (божественний Агні) куди пропонуються різні підношення, які за посередництвом Агні йдуть до деват. Яджня супроводжується співанням гімнів, описаних у Ведах.

В традиціях ведичної школи шраута яджня виконується священиком адхвар'ю з помічниками: хотар, удґатар. Жертвується топлене масло, молоко, зерно, хліб та сома. Тривалість ритуалу залежить від його типу: від хвилин до годин, днів і, навіть, років. Пожертвування можуть виконуватися приватно або при великому зібранні людей.

Традиційний індуський весільний обряд також є ягій. Вважається, що Агні виступає як свідок на всіх весіллях. Брахмани і представники двох інших вищих варн отримують під час ритуалу упанаяна священний шнур, який дає їм право проводити ягій і Хоми.

Поклоніння в храмі називається агамічним, тоді як спілкування з дівами за допомогою бога вогню Агні вважається ведичним. Сучасні храмові обряди в індуїзмі поєднують в собі елементи ведичної релігії і агамічні ритуали. Тексти в священних писаннях індуїзму, присвячені темі проведення ягій, відносяться до розділу, званому карма-канди. Брахмани намбудірі з південно-індійського штату Керала є найвідомішими брахманами шраута, які досі продовжують традицію проведення цих стародавніх ритуалів. На сьогодні, існує всього кілька сотень брахманів, які вміють правильно проводити ці жертвопринесення, і тільки деякі з них постійно підтримують жертовний вогонь і роблять ритуали шраута.[2] Тільки кілька тисяч священиків здійснюють агніхотру або елементарне вогняне жертвопринесення аупасану щодня.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Monier-Williams gives the meanings «worship, prayer, praise; offering, oblation, sacrifice»
  2. F. Staal, Agni, Berkeley 1983, vol. II