Ядра конденсації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Утворення аерозолю над північною Індією та Бангладеш, фотознімок NASA

Я́дра конденса́ції або зародок конденсації — рідкі чи тверді завислі в атмосфері частинки, з яких починається конденсація водяної пари, що призводить до виникнення краплин хмар і туманів[1]. Навколо них за певних значень відносної вологості повітря відбувається конденсація водяної пари. Це переважно розчинні гігроскопічні частинки, що містять сполуки хлору, сірки, азоту, магнію, кальцію та продукти згоряння[1]. Розміри (радіуси) ядер конденсації віріюються від 10−7 до 10−4 см (гігантські ядра)[1]. Концентрація ядер конденсації в атмосфері змінюється від одиниць і десятків в 1 см³ повітря над океанами до тисяч і мільйонів у промислових центрах, а в цілому кількість ядер конденсації з висотою зменшується[1].

Ядра конденсації в камері Вільсона[ред.ред. код]

Ядрами конденсації можуть бути також йонізовані атоми, як, наприклад, у камері Вільсона, де конденсація починається вздовж треку високоенергетичної зарядженої частинки.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Посилання[ред.ред. код]