Як

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Як
Schwarzer Yakbulle.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Ряд: Оленеподібні (Cerviformes)
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Родина: Бикові (Bovidae)
Рід: Бик (Bos)
Вид: Бик як
Біноміальна назва
Bos grunniens
(Linnaeus, 1766)
Підвиди
  • Bos grunniens grunniens (L., 1766)
  • Bos grunniens mutus
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 183840
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 30521
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bos grunniens

Як (Bos grunniens) — ссавець з родини бикових, поширений на території Гімалаїв та навколишніх районів.

Назва[ред.ред. код]

Слово «як» походить від тибетського gyag, яким місцеві жителі позначають самців цих тварин (самиця яка тибетською буде dri або nak).

Біологія[ред.ред. код]

Висота в холці 180-200 см. Маса дорослих самців до 600 кг. Шерсть густа, рівна, утворює своєрідну "спідничку", що доходить до землі та уберігає від застуди під час відпочинку на холодній землі та снігу. У негоду під "спідничку" ховається маля. Також в завірюху яки ховають самок з малюками у середину стада, так вони захищають їх від негоди. Дикі яки мають виключно чорне забарвлення, домашні бувають бурими та біло-плямистими. Яки мають дуже добре розвинутий нюх; зір та слух звичайно слабкіші. Ноги у них коротші і товстіші, ніж у корови.[1]

Переважна більшість яків одомашнені та утримуються в неволі, проте існує і невелика дика популяція цих тварин.

Одомашнення[ред.ред. код]

Яка одомашнено у першому тисячолітті до н.е. Домашні яки дрібніші та флегматичніші, розводять їх на Алтаї, в Тибеті, Памірі, Тянь-Шані. Як — незамінна в'ючна тварина, може переносити вантажі вагою до 150 кг, легко долаючи круті схили. Яки перевозять важкі вантажі там, де коні дуже швидко пристають; ними можна зорати землю там, де не проходять трактори.[1] Самиця яка дає усього 2-3 л молока на добу, але його жирність 6-7%, що в 2 рази більше ніж в коров’ячого. З жирного і смачного молока яків роблять сметану, масло.[1] З шерсті яка виготовляють теплі речі. Стада цих копитних не потребують догляду, вони не бояться вітрів і лютих морозів. Яки дають плідні гібриди з великою рогатою худобою. Корови, які народилися від мішаних батьківських пар, успадковують підвищену жирність молока.

Пара яків у зоопарку

Розповсюдження[ред.ред. код]

Ареал обмежений Тибетом та деякими районами Середньої Азії. Як заселяє безлісі високогірні щебенисті напівпустелі, що пересікаються долинами з болотами та озерами. У гори підймаються до 5000 м.

Спосіб життя[ред.ред. код]

У серпні-вересні яки відходять до межі вічних снігів, зиму проводять у долинах, де можна добути з під снігу яку-небудь рослинність. Дуже люблять купатися навіть у холодну погоду. Тримаються групами до 3-5 осіб. Старі бики ведуть усамітнений спосіб життя.

Дикий як

Харчування[ред.ред. код]

Яки полюбляють пити багато води і лише у крайніх випадках їдять сніг. Неперебірливі, а тому охоче поїдають навіть сухі жорсткі рослини, нерідко викопуючи їх взимку з-під снігу.[1]

Розмноження[ред.ред. код]

Гін відбувається у вересні-жовтні. Між самцями трапляються жорстокі бійки, іноді зі смертельним наслідком. Після 9-то місячної вагітності, у червні народжується одне теля. Малюк не розлучається з матір'ю близько року.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г М.М.Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки:42-43)