Як
| Бик як | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Bos grunniens (Linnaeus, 1766) |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Як (Bos grunniens) — ссавець з роду Бик (Bos), бик з довгою вовною, поширений на території Гімалаїв та навколишніх районів.
Зміст |
Назва [ред.]
Слово «як» походить від тибетського слова — gyag, що використовується для самців цих тварин (тибетською «самка яка» — dri або nak).
Біологія [ред.]
Висота в холці: 180-200 см. Маса дорослих самців до 600 кг, хутро густе, рівне, утворює своєрідну "спідничку", що доходить до землі та зберігає яка від застуди під час відпочинку на холодній землі та снігу. У негоду під "спідничку" ховається маля. Також в завірюху яки ховають самок з малюками у середину стада, так вони захищають їх від негоди. Як має дуже добре розвинутий нюх, зір та слух звичайно слабкіші. Має коротші і товстіші, ніж у корови, ноги.[1]
Переважна більшість яків одомашнені та утримуються в неволі, проте існує і невелика дика популяція цих тварин.
Одомашнення [ред.]
Яка одомашнено у першому тисячолітті до н.е. Домашні яки дрібніші та флегматичніші, роводять їх на Алтаї, в Тибеті, Памірі, Тянь-Шані. Як — незамінна в'ючна тварина, може переносити вантажі вагою до 150 кг, легко долаючи круті схили. Як перевозить важкі вантажі там, де коні дуже швидко пристають; ними можна зорати землю там, де не проходять трактори.[1] Як дає усього 2-3 л молока на добу, але його жирність — 6-7% в 2 рази більше ніж в коров’ячого. З жирного і смачного молока яків роблять сметану, масло.[1] З шерсті яка виготовляють теплі речі. Стада яків не потребують догляду. Яки не бояться вітрів і лютих морозів.
Розповсюдження [ред.]
Ареал обмежений Тибетом та деякими районами Середньої Азії. Як заселяє безлісі високогірні щебенисті напівпустелі, що пересікаються долинами з болотами та озерами. У гори підймаються до 5000 м.
Спосіб життя [ред.]
У серпні-вересні яки відходять до межі вічних снігів, зиму проводять у долинах, де можна добути з під снігу яку-небудь рослинність. Дуже люблять купатися навіть у холодну погоду. Тримаються групами до 3-5 осіб. Старі бики ведуть одинокий спосіб життя.
Харчування [ред.]
Яки полюбляють пити багато води і лише у крайніх випадках їдять сніг. Неперебірливі в їжі: з апетитом поїдають сухі жорсткі рослини, нерідко викопуючи їх зимою з-під снігу.[1]
Розмноження [ред.]
Гін у вересні-жовтні. Між самцями трапляються жорстокі бійки, іноді зі смертельним наслідком. Після 9-то місячної вагітності, у червні народжується одне теля. Малюк не розлучається з матір'ю близько року.
Примітки [ред.]
