Якимівці (Кременецький район)
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| село Якимівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький |
| Громада | Лановецька міська громада |
| Облікова картка | Якимівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1566 |
| Населення | 491 |
| Територія | 0.640 км² |
| Густота населення | 767.19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47420 |
| Телефонний код | +380 3549 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°56′51″ пн. ш. 26°02′57″ сх. д. / 49.94750° пн. ш. 26.04917° сх. д.Координати: 49°56′51″ пн. ш. 26°02′57″ сх. д. / 49.94750° пн. ш. 26.04917° сх. д. |
| Водойми | Горинька |
| Відстань до районного центру |
10 км |
| Найближча залізнична станція | Ланівці |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34 |
| Карта | |
  Якимівці | |
 Якимівці | |
| Мапа | |
| |
Яки́мівці — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Горинька, на сході району. Вище по течії на відстані 3,5 км розташоване село Матвіївці, нижче по течії на відстані 1,5 км розташоване село Юськівці,а на протилежному березі — село Татаринці. До 2017 року село було центром сільської ради, якій було підпорядковане село Татаринці. До Якимівців приєднано хутір Рідкодуб.
Населення — 463 особи (2007).
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка. Походження назви[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка про Якимівці датується 1566 роком: в акті від 29 листопада 1566 року село згадується як маєток Ганни Канівської. Його незмінна назва, за переказами, походить від імені першого поселенця Якима. Він стрілою з лука вбив татарського воєводу, котрий шукав броду через болото, щоб зі своїм загоном перебратись до села зі сторони Татаринець.
За панування Польщі в 1922-1939 роках Якимівці входили до Дедеркальського повіту.
Радянська влада[ред. | ред. код]
У січні 1918 року в селі проголошено Радянську владу. В 1920-1939 роках у складі Польщі.
У 30-х роках XX століття в селі діяло товариство "Просвіта", яке структурно входило до Кременецького повітового товариства. Крім "Просвіти" тут діяли ОУН й Кирило-Мефодіївське братство на чолі зі священиком І.Собком.
Учасниками Великої Вітчизняної війни були 155 жителів Якимівців, 88 з них за мужність і відвагу на фронтах війни одержали урядові нагороди.
На території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», за яким закріплено 1,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,5 тис. га орної землі. Успішно розвивалося рільництво й тваринництво. Основними культурами були пшениця і цукрові буряки. Тваринництво — м'ясо-молочного напряму. З допоміжних підприємств були млин та пилорама.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади. [1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.[2]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Заклади освіти:
- Якимівський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) "Росинка"
- Якимівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (до 2001 - неповна) (директор - Тетяна Іванівна Іващук). Будівля школи побудована 1981 року. До 1980 року учні навчались у панському будинку Польового.
В селі діють будинок культури, бібліотека, медична амбулаторія, відділення зв'язку.
При будинку культури працюють хоровий та драматичний гуртки. Колектив народного хору у 2003 році відзначив своє 30-тиріччя.
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святого Архістратига Михаїла (1990, ПЦУ).
В Якимівцях є каплиця. Її збудували біля могили жителів села, померлих від епідемії чуми (там поховано близько трьох сотень чоловік). За часів радянської влади каплицю зруйнували, залишився тільки насип та старі клени. Вже у незалежній Україні, на тому ж місці звели нову.
В Якимівцях з 1922 є громада УЦХВЄ, яка має власний Дім молитви.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Археологічні[ред. | ред. код]
Поблизу Якимівців виявлено залишки поселення і могильник черняхівської культури III–VI століть (на відстані 500 м від колгоспного двору, поблизу ставка у полі). На території даного поселення восени 2015 року віднайдено горщик із срібними динаріями Римської Імперії в кількості понад 2000 шт, значну кількість фібул та інших речей даного періоду. Аналогічні знахідки виявлено і на протилежному березі річки по відношенню до даного черняхівського поселення (у значно меншій кількості).[джерело?]
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1974), три братські могили.
Ботанічні[ред. | ред. код]
Окрасою села Якимівці є парк, який розташований в центрі села. Особливо багато при вході в парк каштанів. Вхід до парку знаходиться на початку вулиці Колгоспної. В глибині парку є невелика галявина, на якій часто відпочиває молодь.
Неподалік села за кар'єрами знаходяться торф'яні родовища.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- український поет у Румунії Кирило Куцюк-Кочинський,
- громадський діяч та сенатор часів Другої Речі Посполитої Михайло Черкавський.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Якимівці. |
- Басюк Г., Гуцал П. Якимівці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 682—683. — ISBN 978-966-528-279-2.
| ||||||||