Якимів (село)

село Якимів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Жовтанецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46060150140095034
Основні дані
Засноване	1547
Населення	299
Площа	0,68 км²
Густота населення	439,71 осіб/км²
Поштовий індекс	80441
Телефонний код	+380 3254
Географічні дані
Географічні координати	49°58′29″ пн. ш. 24°20′38″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	234 м
Місцева влада
Адреса ради	80441, Львівська обл., Львівський район, с. Вирів
Карта
Якимів
Якимів
Мапа
Якимів у Вікісховищі

Яки́мів — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Населення за переписом 2001 р. становило 299 осіб. Орган місцевого самоврядування — Жовтанецька сільська рада.

Історія

Перша літописна згадка про Якимів сягає 1578 р.

Польська Республіка (1918–1939)

В Другій польській республіці (1918-1939рр.) село є сільською комуною.

З 1 серпня 1934 р. в рамках реформ село входить до складу гміни Дідилів Кам'янко-Струмилівського повіту.

УРСР (1939–1991)

У 1939 році, після укладення пакту Молотова — Ріббентропа, у село прийшла радянська влада.

	У нашому селі її прийняли з ентузіазмом, бо в нас, на Галичині, це вважалося возз'єднанням з Великою Україною. Кооперативи перетворили на державні магазини і завезли для нас дуже багато продуктів, яких ми й раніше не бачили, до того ж дешевих. Мій батько, сходивши до магазину, сказав, що радянські, напевно, непогані люди, раз навезли стільки продуктів". Але "ентузіазм" різко пропав, після того як радянські "визволителі" почали проводити репресії проти свідомих українців, підпалювати село, тощо.
— згадував Володимир Кук (уродженець села, член СБ ОУН)

Друга світова війна (1939 – 1945)

Якимівці, бійці Червоної армії, які потрапили в німецький полон: Кук Павло, Черній Ілля, Кук Осип, Кук Михайло, Бабич Петро.

Діяльність ОУН-УПА на теренах села

В 15 серпня 1944 році, після бою солдатів НКВС із чотою УПА, село вкотре підпалили більшовики. В бою загинуло 5 повстанців з боївки Служби безпеки ОУН. Після бою більшовики провели «чистки», забрали багато чоловіків.

З літописів УПА відомо що 26 квітня 1944р. в селі стала на постій на одну добу сотня УПА «Сіроманці». Наступного ж разу сотня стала на постій в лісі біля Якимова 28 серпня 1944 р. Ліс їм ніяк не підходив для квартирування, але їх застав день, тому вони були змушені затриматися. Не вспіли ще повстанці відпочити після тяжкої дороги як почулися постріли. На ліс з двох сторін наступали більшовики. Оборону було вести важко, тому командир «Яструб» вирішив прорватися за дорогу Львів–Золочів і заквартирувати в іншій локації. На щастя, сотні це вдалося.

4 вересня 1944р. було арештовано й вивезено одну сім'ю.

1 грудня 1944р. більшовики провели облаву на присілок с.Якимова, де зловили одного чоловіка, дві дівчини та вбито двох чоловіків зі спец.відділу. Під час цієї ж облави, більшовики спалили три господарства.

4 грудня 1944р. проведено чергову облаву НКВС, під час облави впіймали двох повстанців та спалили трупарню на цвинтарі. В часі облави один більшовицький лейтенант сказав: «Копайте криївки, бо тепер будуть посилені акції». На кінці сказав, що війна вже скоро завершиться.

4 грудня 1945р. НКВС арештувало двох мешканців — Крук Я. і Макара М.

В 1947 році в селі стояв більшовицький гарнізон, який мав стежити за порядком, оскільки село вважалося націоналістичним і небезпечним для нової влади, бо постійно чинило опір. Окупанти ходили по хатах, збирали людей, проводили агітацію, щоб народ голосував на виборах до сільської ради за комуніста Пелехатого. Повстанці закликали народ бойкотувати вибори, нехтувати розпорядженням окупаційної влади. Зв'язкові передавали по селах «летючки», в яких закликали мешканців не підкорятися і не брати участь в виборах. Селяни послухали повстанців, і на вибори ніхто не пішов, хіба одиниці до смерті заляканих людей або прихильники окупантів. Вибори в селі були зірвані. Більшовики взялися провчити непокірних мешканців. По селі пройшли чистки... Під час так званих «чисток», 20 березня 1947 р., було заарештовано зв'язкову УПА Анну Гірну (мали два докази: перший — вона на фотографії серед дівчат, яких повстанці навчали на медсестер, другий — її почерк під «летючкою»).

Свідомість окремих мешканців села була такою великою, що до боротьби ставали навіть діти. Вони виходили за село і побачивши, що їде більшовицький гарнізон, відразу давали знати мешканцям села і повстанцям. Серед тих дітей була молодша сестра вищезгаданої Анни — Марія Гірна, котру 16 січня 1946 р. заарештували.

Церква Собору Св. Івана Хрестителя УГКЦ

Церква збудована в 1852 році.

Дерев`яна церква стоїть на початку Якимова, на підвищенні, праворуч від дороги (якщо їхати зі сторони Вирова). До 1939 року її покровителем був римо-католицький парох з с. Вижняни (сьогодні Золочівського р-ну).

Вона стоїть на невеликій ділянці прямокутної форми, огорожена дерев`яним парканом. Церква тризрубна, компактна, традиційно має піддашшя, присінок при західній стіні бабинця і ризницю, прибудовану з півночі до вівтаря.

Крім головного входу, існує додатковий у південній стіні нави. Ліворуч і праворуч від центральних дверей розташовані по два дерев`яні хрести. На одному з них, що ліворуч, можна побачити дату «150».

Мабуть, це дата 150-ти ліття від побудови церкви, яку могли святкувати 2002 року. Стіни підопасання ―ьфарбований зруб, над ним ― покриті фарбованим гонтом. Наву завершує світловий восьмерик, накритий шоломовою банею з ліхтарем і маківкою.

На захід від церкви стоїть маленька зашклена каплиця, щедро прикрашена квітами, всередині якої розміщена фігура Пресвятої Богородиці.

Культурне життя села

Зустріч Гайдемарі Стефанишин-Пайпер в с. Якимів (13 жовтня 2019р.)

13 жовтня 2019 року село Якимів відвідала американська астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. В селі народився її батько Михайло Стефанишин, котрий під час Другої світової війни був висланий на примусові роботи до Німеччини. Після закінчення війни він одружився з німкенею, і разом вони емігрували в США. Там у них народилася дочка і троє синів, яких вони виховували в українських традиціях. Гайді пишається своїм українським корінням і щиро раділа можливості відвідати Якимів, щоб більше дізнатися про своє минуле. Це була дуже тепла та щира зустріч. Від української землі першій жінці-астронавтці українського походження та восьмій за рахунком покорительці зіркових маршрутів у світі вручили запашний коровай.

У селі є Народний дім, бібліотека.

Відомі уродженці

Кук Володимир Михайлович ― член ОУН, працював в Службі безпеки ОУН. У 1948 р. брав участь у вбивстві місцевого начальника оперативного відділу НКВС, за що в червні того ж року виїзний військовий трибунал засудив його на 25 років за участь у збройній боротьбі проти радянської влади (ст. 58-1А КК УРСР). На поч. 90-х організував Луганське обласне відділення Всеукраїнського товариства колишніх політв'язнів і репресованих;

Гірна Марія Миколаївна ― зв'язкова УПА, засуджена МДБ на 10 років ув'язнення виправно-трудових таборів в Інті;

Гірна Анна Миколаївна (1926р.н.) ― політв'язень, засуджена МДБ, проходила ув'язнення в виправно-трудових таборах Кемеровської та Іркутської областей;

Стефанишин Михайло ― остарбайтер, батько американської астронавтки Марі-Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, в 1940-х емігрував до США.

Посилання

• Дерев'яна церква Собору Св. Івана Хрестителя 1852 р.^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 111
• Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. – К.: Наукова думка, 1987 г., с. 329
• http://museum.khpg.org/index.php?id=1487869191
• https://www.saintjosaphat.org/dzvin-z-fatimy/2010/2?tx_news_pi1%5Baction%5D=detail&tx_news_pi1%5Bcontroller%5D=News&tx_news_pi1%5Bnews%5D=946&cHash=5afd0f73933f6854aa1f01be7c9ece35
• http://decerkva.org.ua/yakymiv.html
• Розв'язали громадську раду // Діло, 20.07.1938
• Погода в селі Якимів
• https://ukr.lb.ua/society/2019/10/13/439695_amerikanska_astronavtka_priihala.html
• http://kam-buzrda.gov.ua/amerykanska-astronavtka-stefanyshyn-pajper-vidvidala-selo-yakymiv/