Яким Сомко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яким Сомко
Ukraine Яким Сомко.jpg
Гетьман України
Правління 1660-1663
Обрання 1660
Попередник Іван Безпалий
Наступник Іван Брюховецький
Біографічні дані
Дата народження бл.1619
Переяслав
Дата смерті 28 вересня 1663(1663-09-28)
Борзна
Дружина Ірина
Діти Параска, Галина, Василь
Династія Сомки
Батько Семен Сомко

Яки́м Сомко́ (бл.1619-†18[1] / 28 вересня 1663) — український військовий, політичний і державний діяч. Наказний гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Лівобережній Україні (1663 — 1 місяць). Представник міщанського роду Сомків. Син Семена Сомка. Брат Ганни Сомко, першої дружини гетьмана Богдана Хмельницького.

Біографія[ред.ред. код]

З початком Національно-визвольної війни середини XVII ст. входив до найближчого оточення Богдана Хмельницького, виконував його дипломатичні та військові доручення. Сотник переяславського полку (1654), посланець Богдана Хмельницького до Москви (1654), наказний полковник переяславський (1658). На козацькій раді у 1659 р. в с. Германівка, поблизу Києва, висунув свою кандидатуру на посаду гетьмана, але обрали не його, а Юрія Хмельницького. Після Слободищенської угоди Юрія Хмельницького з Польщею (1660), до якої Сомко поставився негативно, був обраний полковником переяславським і наказним гетьманом Лівобережжя яке перебувало під контролем московитів (Переяславська рада).

Проте Сомко був невдоволений також московською політикою в Україні, він прагнув зберегти під своєю булавою цілісність і самостійність козацької держави. Це викликало недовір'я й ворожість Москви до Сомка, й опозицію до нього з боку частини лівобережної старшини на чолі із Василем Золотаренком, а також із боку Запоріжжя (на чолі з кошовим «гетьманом» Іваном Брюховецьким), як проти представника інтересів заможної старшини. Противники Сомка звинувачували його в таємних зносинах із Юрієм Хмельницьким, згодом із гетьманом Правобережної України Павлом Тетерею, а також із Річчю Посполитою та Кримським ханством.

З цього скористалася Москва, яка не затвердила ухвали Козелецької старшинської ради 1662 про обрання Якима Сомка на гетьмана України й на Чорній раді в Ніжині (червень 1663) підтримала кандидатуру Брюховецького, який і був обраний гетьманом. Яким Сомко був ув'язнений і через 3 місяці страчений у Борзні разом із полковниками: Ніжинським — Золотаренком Василем, чернігівським — Йоаникієм Силичем, переяславським — Афанасієм Шуровським, ніжинським осавулом Павлом Килдієм.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Літопис самовидця.— К.: Наукова думка, 1971.—208 с.— С. 176.
  2. Літопис Самовидця… С. 174

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Попередник
Іван Безпалий
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Гетьман Лівобережної України
1660-1663
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Наступник
Іван Брюховецький