Якобус Корнеліус Каптейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Jacobus Kapteyn.jpg

Якобус Корнеліус Каптейн (нід. Jacobus Cornelius Kapteyn; 19 січня 1851, Барневельде, Нідерланди - 18 червня 1922, Амстердам) — голландський астроном, відомий тим, що провів великі дослідження Чумацького шляху і найшов докази обертання галактик.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 19 січня 1851 в містечку Барневельде (Нідерланди) в багатодітній родині шкільного вчителя. У 1868 вступив до Утрехтського університету, де вивчав математику і фізику, захистивши в 1875 дипломну роботу про коливання мембрани. У 1875 прийнятий на роботу астронома-спостерігача у Лейденську обсерваторію, а через три роки (1877), завдяки новому закону про вищу освіту, став першим професором астрономії та теоретичної механіки Гронінгенского університету. У 1879 одружився з Катаріною Елізабет Калсховен; в їхній сім'ї народилися дві дочки і син. Не маючи коштів на будівництво обсерваторії і придбання телескопа, Якобус присвятив кілька років теоретичним дослідженням разом зі своїм братом Віллемом Каптейном — професором математики.

Бажаючи продовжити заняття астрономією, Каптейн запропонував свою допомогою шотландському астроному Девіду Ґіллу (1843-1914), директору Кейптаунської обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка), який у той час проводив систематичне фотографування всього південного неба. Допомога була прийнята, фотопластинки стали пересилатися до Гронінгену, де Каптейн зайнявся їхнім вивченням, вимірюючи положення і яскравість зірок. Під час виконання цієї роботи в 1897 році Каптейн відкрив зірку Каптейна, яка мала найбільший власний рух зі всіх відомих на той момент зірок. Зараз вона розташована на другому місці після зірки Барнарда. В результаті цієї роботи він опублікував (1896-1900) оглядовий каталог 454 875 зірок Південної півкулі, повний до 9,5-й зоряної величини і містить зірки до 12-ї величини. За цей «Капський фотографічний огляд» («Cape Photographic Durchmusterung») він був удостоєний Золотої медалі Лондонського Королівського астрономічного товариства.

У 1902 Каптейн вперше кількісно оцінив зміни просторової щільності зірок з відстанню в залежності від їхньої істинної світності і таким чином отримав функцію світності зірок. У 1904 висунув теорію, згідно з якою рухи зірок одна щодо одної («пекулярні рухи») не є безладними, а обумовлені наявністю двох протилежно спрямованих потоків зірок. Згодом з'ясувалося, що це подання було помилковим. Насправді ці рухи — прояв обертання нашої Галактики (припущення про існування такого обертання було висловлено М.А.Ковальським в 1859 і остаточно встановлено Б. Лінбладом і Я.Г.Оортом в 1926-1927). Хоча сам Каптейн не зміг правильно пояснити виявлені ним особливості зоряних рухів, їхнє відкриття стимулювало розвиток сучасної зоряної астрономії.

У 1906 Каптейн розробив план фотографування зірок у 206 обраних майданчиках, рівномірно розподілених по всьому небу ( «план обраних майданчиків Каптейна»). У цьому великому міжнародному проекті взяло участь більше 40 обсерваторій. Проведені за цим планом дослідження відіграли велику роль у вивченні будови і динаміки нашої Галактики.

Пішовши у відставку в 1921 у віці 70 років, Каптейн на запрошення свого колишнього студента, директора Лейденської обсерваторії Віллема де Сіттера повернувся в Лейден. Опублікував роботу «Перший досвід теорії будови та утворення зоряної системи» (1922), в якій запропонував модель Галактики у вигляді сплюсненого еліпсоїда обертання діаметром 40 тисяч світлових років, зі щільністю зірок, убутною до периферії і з Сонцем майже в середині еліпсоїда, на відстані всього 2000 світлових років від його центру («Всесвіт Каптейна»). На жаль, Каптейн, як і його колеги, недооцінював роль міжзоряного поглинання світла. У 1930 Р.Дж.Трюмплер (1886-1956) довів, що міжзоряне поглинання настільки велике, що повністю приховує від нас далекі частини галактичного диска. Насправді Сонце виявилося віддалено на 25 тисяч світлових років від центру Галактики, а сама вона має діаметр близько 100 тисяч світлових років.

Помер Каптейн в Амстердамі 18 червня 1922.

Пам'ять[ред.ред. код]

На честь Каптейна були названі астрономічний інститут при Гронінгенському університеті; одна з вулиць Гронінгена також носить його ім'я (нід. J.C. Kapteynlaan). Один з телескопів Ньютонівської групи названий Телескопом Якобуса Каптейна (англ. Jacobus Kapteyn Telescope, JKT) на його честь.

Іменем Каптейна названий кратер на Місяці і астероїд 818 Каптейнія. Також в його честь названа зірка 8,8 величини BD −45° 1841, що віддаляється від нас із швидкістю 245 км/с (більше, ніж швидкість обертання Галактики).

Джерела[ред.ред. код]