Яковенко Олександр Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яковенко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Яковенко Олександр.
Ф
Олександр Яковенко
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Павлович
Яковенко
Народження 23 червня 1987(1987-06-23) (36 років)
  Київ, УРСР
Зріст 183 см
Вага 74 кг
Громадянство  Бельгія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Номер
Юнацькі клуби
1999—2003 Україна «Локомотив» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004 Україна «Металіст» 8 (0)
2004 →  Україна «Металіст-2» 9 (1)
2005–2006 Бельгія «Льєрс» 25 (2)
2006–2008 Бельгія «Генк» 14 (0)
2008–2013 Бельгія «Андерлехт» 48 (9)
2009–2011 →  Бельгія «Вестерло» 57 (13)
2012 →  Бельгія «Ауд-Геверле» 13 (3)
2013–2015 Італія «Фіорентіна» 3 (0)
2014 →  Іспанія «Малага» 9 (1)
2015 →  Нідерланди «АДО Ден Гаг» 11 (2)
2016 Україна «Динамо» (К) 4 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2002 Україна Україна (U-15) 3 (0)
2003 Україна Україна (U-16) 7 (3)
2002–2004 Україна Україна (U-17) 17 (3)
2005 Україна Україна (U-18) 5 (3)
2005 Україна Україна (U-19) 6 (2)
2006–2008 Україна Україна (U-21) 9 (0)
2010 Україна Україна 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 травня 2016.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 1 лютого 2014.

Олекса́ндр Па́влович Якове́нко (нар. 23 червня 1987, Київ, СРСР) — український футболіст, півзахисник. У минулому — гравець юніорських, юнацьких та молодіжної збірних України. Зіграв 1 матч за національну збірну України.

Син українського футболіста та тренера Павла Яковенка, брат футболіста Юрія Яковенка.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Металіст»[ред. | ред. код]

Вихованець київської футбольної школи «Локомотив-МСМ-ОМІКС». Навесні 2004 року приєднався до харківського «Металіста», виступав насамперед у складі другої команди клубу та команди дублерів, де зіграв 9 матчів і забив 1 гол. У головній команді провів 8 матчів. До нього почали проявляти цікавість різні клуби.

Бельгійські клуби[ред. | ред. код]

2005 року переїхав до Бельгії, де спочатку захищав кольори клубу «Льєрс». За рік приєднався до складу клубу «Генк», а ще за два роки — до «Андерлехта». З початку сезону 2009—10 грав у Лізі Жупіле за команду «Вестерло»[1].

Влітку 2011 року повернувся до «Андерлехта»[2][3], але вже за півроку знову був відданий в оренду, цього разу в «Ауд-Геверле»[4], де провів першу половину 2012 року, після чого знову повернувся до столичного клубу. Початок сезону 2012-13 став успішним для Яковенка. Своїми двома голами проти кіпрського АЕЛа він допоміг «Андерлехту» пройти до групового етапу Ліги чемпіонів.

«Фіорентіна»[ред. | ред. код]

У серпні 2013 року Олександр Яковенко став гравцем італійської «Фіорентіни». Футболіст підписав трирічний контракт, за умовами якого захищатиме кольори «фіалок» до літа 2016 року. Сума зарплати українця не розголошується[5].

Проте в складі клубу з Флоренції закріпитись не зумів, зігравши за півроку лише в трьох матчах Серії А, тому 31 січня 2014 року був відданий в оренду в іспанську «Малагу» до кінця сезону[6]. 28 січня 2016 року стало відомо, що футболіст розірвав контракт з італійським клубом[7].

«Динамо»[ред. | ред. код]

2 лютого 2016 року офіційно став гравцем київського «Динамо»[8]. Наприкінці травня того ж року залишив київський клуб у статусі вільного агента[9].

Завершення кар'єри[ред. | ред. код]

На початку 2017-го року, після невдалого перегляду у «Нью-Йорк Ред Буллз», завершив кар'єру гравця у 29 років.[10].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

З початку 2002 року почав залучатися до збірних команд України різних вікових категорій. Дебют у формі збірних — 4 лютого 2002 року у складі юнацької збірної U-17 у матчі проти молдовських однолітків (перемога 2:1).

Протягом 2006—2008 провів 9 ігор у складі молодіжної збірної України.

21 квітня 2010 року головний тренер національної збірної України Мирон Маркевич назвав Яковенка серед 24 гравців для участі в першому зборі команди перед товариськими зустрічами у травні 2010 року[11].

2 червня 2010 року зіграв свій єдиний матч за національну збірну України (перемога в товариському матчі проти збірної Норвегії (1:0)).

Матчі за національну збірну[ред. | ред. код]

# Дата Стадіон Суперник Рахунок Турнір Місце Голи Жовта картка Червона картка Капітан
1 02.06.2010 «Уллевол», Осло Норвегія Норвегія 0—1 товариський Норвегія

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Бельгія «Андерлехт»

Чемпіонат Бельгії

  • Чемпіон (2): 2011-12, 2012-13
  • Срібний призер Чемпіонату Бельгії: 2007; 2008; 2009

Кубок Бельгії

Суперкубок Бельгії

  • Володар (1): 2012

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ UA-Футбол. Александр Яковенко: «Кто знает, где я окажусь через год?»
  2. ↑ UA-Футбол. Наши за границей. Меланхолия
  3. ↑ 20-й бельгійський гол Саші Яковенко [Архівовано 2014-02-02 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ UA-Футбол. Александр Яковенко будет играть за «Леувен»
  5. ↑ Александр Яковенко подписал трехлетний контракт с «Фиорентиной» — UA-Футбол
  6. ↑ Малага подтвердила аренду Яковенко — UA-Футбол
  7. ↑ Яковенко покинув «Фіорентину» — UA-Футбол
  8. ↑ Олександр Яковенко став гравцем київського «Динамо»!
  9. ↑ Яковенко залишив «Динамо»!
  10. ↑ Олександр Яковенко: Я стільки на лавці просидів, як Моурінью
  11. ↑ «Перший список Маркевича» на ua-football.com

Посилання[ред. | ред. код]

Україна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яковенко_Олександр_Павлович&oldid=39921040