Яковіанська епоха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Не слід плутати із Якобінцями та Якобітами
Періоди англійської історії
Flag of the United Kingdom.svg
«Union Jack»
Англосаксонський період King Alfred (The Great).jpg (655–1066)
Епоха Плантагенетів Richard I of England.png (1154–1485)
Тюдорівський період Henry-VIII-kingofengland 1491-1547.jpg (1485–1603)
Єлизаветинська епоха Elizabeth I (Armada Portrait).jpg (1558—1603)
Епоха Стюартів James I of England by Daniel Mytens.jpg (1603–1714)
Яковіанська епоха James I of England by Daniel Mytens.jpg (1603—1625)
Каролінська епоха Carolus I.jpg (1625—1642)
Громадянські війни, Республіка і Протекторат Oliver Cromwell by Robert Walker.jpg (1642—1660)
Реставрація Стюартів і Славна революція Charles II of England in Coronation robes.jpg (1660—1688)
Утворення Великої Британії Queen Anne.jpg (1688—1714)
Георгіанська епоха The.circus.bath.arp.jpg (1714—1811)
Регентство George IV bust1.jpg (1811—1830)
Вікторіанська епоха Queen Victoria 1887.jpg (1837—1901)
Едвардіанська епоха Edward vii england.jpg (1901–1910)

Яковіанська епоха (англ. Jacobean era) — період англійської та шотландської історії, що збігається й пов'язується з правлінням короля Шотландії Якова VI (15671625), який у 1603 році також успадкував і корону Англії, як Яків I.

Яковіанська епоха характеризується продовженням ренесансного розквіту культури, який почався у попередній, Єлизаветинській епосі: трупі Вільяма Шекспіра було присвоєно статус королівської[1], заохочувалися дослідження в алхімії, медицині, природознавстві, філософії.[2]

Важливими історичними подіями епохи стали об'єднання Англії та Шотландії під владою одного монарха, а також заснування перших британських колоній на Північноамериканському континенті, які заклали основу для майбутніх британських поселень і створення таких держав, як США та Канада. Ще однією відомою подією Яковіанської епохи є Порохова змова — невдала спроба замаху на короля Якова I.

Яків I

Економіка і господарство[ред.ред. код]

Епоха відзначається бурхливим розвитком промисловості, сільського господарства, торгівлі. Модернізація добувної промисловості, суднобудування, гончарства, ковальства, сукновиробницва супроводжується опановуванням нових галузей: бавовняної, шовкової, скляної, паперової, миловарної та ін. У 1614 році вивозити необроблену вовну було остаточно заборонено і Англія з постачальника сировини перетворилася на експортера готових вовняних виробів. У сільському господарстві вдосконалюються знаряддя праці, запроваджуються нові, більш раціональні методи землеробства. Стрімко розвивається зовнішня торгівля за рахунок розширення географії продажів англійських купців.[3]

Разом з тим урядова регламентація промисловості та торгівлі, запровадження систем монополій, а також збільшення витрат на утримання короля суттєво гальмували розвиток економіки.[3] Криза, що охопила Європу, в Англії проявила себе важкою економічною депресією 16201624 років.[4]

Політика[ред.ред. код]

З Яковіанської епохи взяла свій початок англійська колоніальна система. У 1607 році було засновано Вірджинію — першу колонію Англії на Північноамериканському континенті, далі — поселення на Бермудських островах (1609), торгову факторію Сурат в Індії (1612), Плімут (1620) — першу колонію Нової Англії, Сент-Кіттс (1623) — першу колонію у Вест-Індії.[5]

Важливою історичною подією стало об'єднання Англії та Шотландії під владою одного короля, об'єднання парламентів обох держав відбулося лише у 1707 році. Взагалі, епоха характеризується тривалим протистоянням між королем і парламентом, а також релігійними конфліктами. Найяскравішим проявом невдоволення англійських католиків королем Яковом I, прихильним до протестантів, стала так звана Порохова змова — невдала спроба підірвати будівлю парламенту і таким чином вбити короля.[6]

Суспільство[ред.ред. код]

Саме Яковіанська епоха ознаменувала широке вживання в Англії тютюну, що в свою чергу призвело до радикальних змін у побуті, звичках, культурі суспільства. Король Яків I вбачав у цьому негативні наслідки, а тому на тютюн підвищили мито, і в 1604 році було випущено одну з найперших у світі антитютюнових публікацій — трактат монарха «Проти тютюну» (A Counterblaste to Tobacco), в якому гостро засуджувалося тютюнопаління. Незважаючи на ці заходи, у 1614 році в Лондоні налічувалося вже 7000 магазинів, які продавали тютюн. Вирощувати культуру в Англії було заборонено, в 1622 році Яків I надав право монополії на імпорт тютюну компаніям із двох британських колоній — Вірджинії та Бермудських островів.[7]

Література[ред.ред. код]

Яковіанська епоха залишила нащадкам одні з найкращих творів Джона Донна, Бена Джонсона, Томаса Мідлтона, Джона Форда, Джона Уебстера, а також Вільяма Шекспіра («Буря», «Король Лір», «Макбет»). У драмах, що були написані у цей період, увага, найчастіше, зосереджена на людських слабкостях і запроданстві суспільства. Основними темами поезії є кохання та релігія.[8]

Також визначними надбаннями епохи стали роботи філософа Френсіса Бекона і «Біблія короля Якова» — переклад Біблії, який був виконаний на замовлення короля Якова І і на сьогодні є найпоширенішою версією книги. В цей же час вперше побачили світ у повному перекладі на англійську мову «Іліада» (1611) та «Одіссея» (1616) Гомера у виконанні Джорджа Чапмена.[9]

Наука[ред.ред. код]

За всебічної підтримки королівською родиною розвитку науки, у цей період з'явилися нові визначні роботи з картографії, геодезії, навігації, натурфілософії, серед них зокрема «Опис світу» (1621) Джона Віддоуза, праці з дослідження явищ магнетизму Вільяма Гільберта, «Utriusque cosmi» (1617) Роберта Фладда.[2]

Мистецтво і архітектура[ред.ред. код]

Портрет Принца Генріха, старшого сина короля Якова I (Роберт Пік старший, бл. 1610)

Провідним напрямом англійського живопису Яковіанської епохи був портрет, а основними майстрами — іноземці, зокрема Деніел Мітенс, Пауль ван Сомер, Авраам ван Блієнберг.[10] Поряд з ними вирізняються й деякі англійські художники (Корнеліус Джонсон, Роберт Пік старший, Вільям Ларкін, сер Натаніел Бекон), але вони лише наслідували закордонних майстрів і тільки починали формувати національну школу образотворчого мистецтва, розквіт якої відбувся вже у XVIII столітті.[11] Помітніших змін зазнала портретна мініатюра Яковіанської епохи, яку представляли Ніколас Гілліард, Ісаак Олівер: зображення стало більш реалістичним, акцент зі статусу особи перемістився на її риси та індивідуальність.[12]

Квінс-гаус, Гринвіч

Значні зміни у Яковіанську епоху відбуваються в архітектурі: з укріплених споруд замки перетворюються на мирні будинки. Формується новий тип архітектора — вчений і художник. Так, найвідоміший архітектор цієї епохи, Ініго Джонс, також ще був відомий як живописець та театральний діяч. Серед його робіт: Собор святого Павла, Бенкетинг-гаус при Вайтхолльському палаці в Лондоні, Квінс-гаус у Гринвічі. Характерними рисами нових замків є симетрія (у плані букви Е та П), курдонер (відкритий парадний двір) з газоном, замість захисних мурів і рову — сади, зі складними геометричними узорами з квітників і живих парканів. Будівлі мають значну кількість високих труб та крутих фронтонів, а їх фасади — великі вікна та еркери, головна прикраса залів — кам'яні каміни.[12]

Зазнало змін декоративно-ужиткове мистецтво. Зокрема, для меблів цієї епохи характерний більш складний та витонченний дизайн, з акцентом на деталях. В оздобленні інтер'єрів починають використовувати імпортні матеріали (наприклад, перламутр), стають популярними морські мотиви. Одяг, текстиль, меблі мають широку гаму яскравих і насичених кольорів.[13]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Stephanie Nolen Shakespeare's Face: Unraveling the Legend and History of Shakespeare's Mysterious Portrait. — Simon and Schuster, 2010. — 384 с. — ISBN 1451603894(англ.)
  2. а б Stephen Pumfrey and Frances Dawbarn Science and patronage in early modern England – a preliminary stud // History of Science, 41 (1993). Процитовано 2013-04-01.(англ.)
  3. а б Всемирная история. Энциклопедия. Глава 1. — Москва: Издательство социально-экономической литературы, 1958. — Т. 5.(рос.)
  4. Barry Supple Commercial crisis and change in England, 1600-1642: a study in the instability of a mercantile economy. — Cambridge: University Press, 1959. — С. 52.(англ.)
  5. «Index of Possessions and Colonies. England/United Kindom». worldstatesmen.org (англ). Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-04-05. 
  6. S.B. Harding The Story of England. — Chicago: Scott, Foresman and Company, 1909. — С. 204-209.(англ.)
  7. Harold V Cordry Tobacco: a reference handbook. — Santa Barbara: ABC-CLIO, 2001. — С. 74-75. — ISBN 0874369673(англ.)
  8. Back Og Mogensen Along Literary Lines. — Copenhagen: Gyldendal Uddannelse, 2009. — С. 69. — ISBN 8702056178(англ.)
  9. А.Н. Николюкин "Сделать прекрасным наш день...": Публицистика амер. романтизма: Сборник. — Москва: Прогресс, 1990. — С. 511. — ISBN 5-01-002096-3(рос.)
  10. Eliis Waterhouse Painting in Britain, 1530 to 1790. — Baltimore: Penguin Books, 1953. — С. 33.(англ.)
  11. Институт живописи, скульптуры и архитектуры имени И.Е. Репина История искусства зарубежных стран. — Москва: Изд-во Академии художеств СССР, 1964. — Т. 3. — С. 135.(рос.)
  12. а б Под общей редакцией Колпинского Ю.Д. и Ротенберга Е.И. Всеобщая история искусств. — Москва: Искусство, 1962. — Т. 3. — С. 899-918.(рос.)
  13. «Style Guide: Jacobean». vam.ac.uk (англ). Victoria and Albert Museum. Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-04-05. 

Література[ред.ред. код]