Якуб Колас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Якуб Колас

Я́куб Ко́лас (справжнє ім'я — Міцкевич Костянтин Михайлович; 22 жовтня (3 листопада) 1882(18821103) — 13 серпня 1956) — білоруський поет, народний поет БРСР (1926), академік АН БРСР (з 1928), член Союзу письменників СРСР (1934), заслужений діяч науки (1944), депутат Верховної Ради БРСР (1938–1956) і Верховної Ради СРСР (1946–1956), голова Білоруського республіканського комітету захисту світу.

Сталінська премія (1946, 1949). Якуб Колас нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденами Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, а також медалями.

Пам'ятник письменнику на площі Якуба Коласа у Мінську

У Білорусі діє меморіальний для літератури музей Я. Коласа, його образ втілений в пам'ятниках; ім'я Я. Коласа в різний час було присвоєне вулицям, площам (зокрема одна з центральних площ Мінська), організаціям (наприклад, Національний державний гуманітарний ліцей і його філіали) тощо.

Якуб Колас — великий поет білоруської літератури. Він увібрав неповторну красу рідного краю і змалював у своїх творах безсмертну велич своєї землі, свого народу. Українською мовою вперше перекладена й видається широковідома поема класика «Нова земля», яка є одним із визначних творів не тільки слов'янського світу. Видання присвячене 100-річчю початку літературної творчості і 125-річчю з дня народження Якуба Коласа.

Твори[ред.ред. код]

  • Песни неволи (1908)
  • Песьні-жальбы (1910)
  • Новая зямля (1923)
  • Сымон-музыка (1925)
  • Рыбакова хата (1947)
  • На перепутье (1954)

Посилання[ред.ред. код]