Якуб Фонтана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Якуб Фонтана
Giacomo Fontana
Fontana Jakub.jpg
Якуб Фонтана. Автор невідомий
Народився 1710
Щучин
Помер 13 квітня 1773(1773-04-13)
Варшава
Громадянство Річ Посполита
Національність італієць
Ім'я при народженні Giacomo Fontana
Відомий архітектор
Звання полковник
Костел оо. Піярів у Ловічу. Вид від заходу
Палац в Радзиню-Підляському
Сходи в палаці Браніцьких, Білосток
Collegium Nobilium, Варшава
Вестибюль палацу Санґушків у Заславі

Якуб Фонтана (італ. Giacomo Fontana, пол. Jakub Fontana) (*1710, Щучин - †13 квітня 1773, Варшава) - видатний республіканський бароковий архітектор, королівський архітектор, нобілітований у 1764; син Юзефа i брат Яна Кантія.

Автор понад вісімдесяти архітектурних і мистецьких проектів, втілених під впливом саксонського бароко, французького рококо та сучасного класицизму.

Життєпис[ред.ред. код]

Старший син в родині Юзефа Фонтана. Перші кроки в професії робить під керівництвом батька, згодом стає його помічником. У 1732-1736 роках відбув освітню мандрівку під час якої ознайомився з архітектурними шедеврами північної Італії, Риму, Парижа, свіжими течіями в архітектурі, придбати фахову літературу.

Ранній етап творчості припадає на 1729-1743 роки. Тоді він поруч з батьком бере участь у будівництві веж костелу оо. Піярів у Ловічу (1729), що являють поширений в Речі Посполитій зразок храмових веж 1730-х років. Ще однієї спільною із батьком працею вважається костел оо. Францисканів по вулиці Закрочимській у Варшаві. Якубові Фонтана приписують ескіз головного фасаду святині (збудований у 1750, перероблений Юзефом Боретті у 1788 році).

По смерті батька у діяльності архітектора настає зрілий етап (1743-1763 роки). Від 1742 року маршалок великий коронний Францішек Бєлінський знаходить Якубові Фонтана застосування як для реалізації громадських інтересів так і приватних. Серед іншого виконання архітектором обмірів варшавських будівель для визначення суми ліктьового податку і впорядкування міста. Водночас на цей період припадає велика кількість замовлень які надходили від заможних магнатів. Набули втілення такі проекти як Collegium Nobilium, шпиталь Святого Роха, суразький костел.

1750 рік стає «точкою зворотного відліку» у діяльності архітектора. Тоді він був заангажований до перебудови палацу Браніцьких у Білостоці. Невдовзі отримав запрошення від Євстахія Потоцького на перебудову рококового палацу у Радзиню-Підляському.

З Якубом Фонтана співпрацювали видатні митці свого часу, зокрема: Ян Єжи Плерш, Ян Хризостом Редлер.

Після обрання Станіслава Августа Понятовського королем Речі Посполитої отримує звання королівського архітектора (1751), відтак долучається до вирішення нагальних містецьких питань Королівського Замку і інших державних будівель. Творчість цього етапу позначена впливом класицизму. Від 1761 року отримував пенсію в якості Архітектора Скарбу Коронного і Речі Посполитої.

Праці[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Мережні ресурси[ред.ред. код]