Яків син Зеведеїв
 |
|
| Апостол, Великомученик | |
|---|---|
| Народився | I століття |
| Помер | у 44 році в Юдеї, обезголовлений |
| Шанується | усіма християнами |
| Головна святиня | Кафедральний собор в Сантьяґо-де-Компостела, Галісія (Іспанія) |
| День пам'яті | 25 липня (католицизм) 30 квітня (православ'я) |
| Покровитель | Акома Пуебло, ветеринари, вершники, хутровики, чинбарі, фармацевти; Гватемала, Нікарагуа, Іспанія, Сантьяго-де-Керетаро, Сауайо-де-Морелос |
Яків Зеведеїв (грец. Ιάκωβος , лат. Iacobus, ісп. Santiago), Яків Старший — один з 12 апостолів Ісуса Христа, брат Івана.
Зміст |
Біблійні відомості [ред.]
Яків Зеведеїв разом із своїм братом Іваном та апостолами Петром і Андрієм належить до перших покликаних Ісусом Христом (Мт. 4:21, Лк. 5:10). Цих чотирьох апостолів виділено у Новому Завіті серед кола апостолів, оскільки вони приймають участь у найважливіших подіях життя Ісуса. Ісус вирізняє його як одного з трьох наближених учнів, беручи з собою Петра, Якова та Івана на високу гору, яку часто ототожнюють з горою Фавор, де відбулося Преображення (Мт. 17:1). У Гетсиманському саду Яків також стає свідком тих важких подій (Мт. 26:37). Яків та Іван отримали всилу своєї стрімкої вдачі також нозву Воанергез — сини грому (Мр. 3:17, Лк. 9:54). Після Воскресіння Ісуса Христа, Іван перебуває й Єрусалимі разом з іншими апостолами (Дії 1:13). Яків Зеведеїв і Матвій були вбиті мечем. Яків Зеведеїв проповідував у Єрусалимі і першим з апостолів постраждав за Христа. За наказом юдейського царя Ірода Агрипи (Дії 12:1-2) йому було відтято голову в Єрусалимі про що свідчать Євангелії від Марка та Матвія (Мр. 10:39, Мт. 20:23).
Передання [ред.]
Клемент Олександрійський пише, що коли Якова вели на страту, його зрадник, побачивши мужність, з якою той йшов на смерть, підійшов до нього, впав на коліна у розкаянні і визнанні, що також вірує у Христа, і сказав, що Яків не повинен приймати смерть один. Їм обидвом стяли голови.
Згідно з переказами, після мученицької кончини апостола в 44 році на Святій землі, його останки були покладені в човен і пущені по хвилях Середземного моря. Чудовим чином цей човен приплив до Іспанії, де святий проповідував раніше, і був викинутий на берег в гирлі ріки Ульї (там, де з’явиться пізніше місто). У 813 році, як свідчить церковний переказ, чернець-відлюдник Пелайо, що жив у цій місцевості, слідуючи за якоюсь дороговказною зіркою, виявив цей ковчег з мощами, які залишалися нетлінними.
У 896–899 роках король Альфонс III видав указ, за яким на місці знахідки над мощами була побудована невелика церква. Саме місце було названо Компостела (лат. Campus Stellae, «Місце, позначене зіркою»). Святий Яків, чудесно з’явився під час битви з маврами — Сантьяго Матаморос, став покровителем Іспанії та Реконкісти. Як апостол, що почав під час свого служіння далеку подорож зі Святої землі до Іспанії, став вважатися покровителем паломників.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Яків син Зеведеїв |
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
Посилання [ред.]
Яків Зеведеїв у католицькій енциклопедії(англ.)
|
|||||
