Яків (син Ісаака)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків
дав-євр. יַעֲקֹב
Народився 1653 до н.е.
Ханаан
Помер 1506 до н.е.
Стародавній Єгипет, Єгипет
Поховання Печера патріархів
Національність Гебреї
Діяльність чабан
Знання мов Canaanited
Посада пророк і Праотці
Батько Ісаак[1]
Мати Ревека
Брати, сестри Ісав[1]
У шлюбі з Лія[2], Рахиль[3], Білга і Зілпа
Діти Симеон[4], Юда[5], Іссахар[6], Завулон[7], Діна[8], Йосип[9], Веніямин[6], Ашер[10], Нафталі[11], Гад[12], Дан[13], Рувим[14] і Левіти[15]
Яків
Єврейською:יַעֲקֹב
Англійською:Jacob
Куліш:?
Огієнко:Яків
Хоменко:Яків
Турконяк:?

Я́ків (євр. יַעֲקֹב — Яако́в), також відомий як Ізра́їль (івр. יִשְׂרָאֵל — Їсрае́ль) — один з трьох біблійних праотців-патріархів епохи укладення заповіту між Богом і Його Народом. Його батько — Ісаак, а його дід — Авраам. Усі потомки Якова — євреї або ізраїльтяни. Яків є другорядним персонажем у деяких подіях другої половини Книги Буття.

Яків бореться з ангелом — Гюстав Доре, 1855

Яків у Старому Заповіті[ред. | ред. код]

Яків, разом з Ісавом, був народжений Ісааком та Ревекою після 20 років шлюбу, коли його батьку було 60 років (Бут. 25:26), і Аврааму — 160. Він і його брат-двійник Ісав помітно різнились за виглядом і поведінкою. Ісав був червоношкірим та вправним мисливцем, тоді як Яків був добрим чоловіком, який «жив в наметах», інтерпретованих багатьма біблейськими коментаторами як мітка його схильності до науки та замкнутості.

Протягом вагітності Ревеки, діти билися між собою у її лоні (Бут. 25:22). Відповідно до Раші, щоразу, коли Ревека проходила повз дім, у якому проходили заняття, Яків намагався вийти, а щоразу, коли вона проходила повз язичницький храм, намагався вийти Ісав. Боячись, що вона носить одну дитину з шизофренією, Ребека запитала Бога про свої сумніви, і дізналася, що вона повинна породити двох дітей, які стануть засновниками двох зовсім різних народів, які будуть завжди змагатися, і врешті старший буде служити молодшому. Вона не розповіла своєму чоловікові Ісаакові про це пророцтво, але пам'ятала про нього (подивіться батьківське благословення нижче).

Ісав був первістком. Його брат Яків народився відразу після цього, тримаючи Ісава за п'яту. Його ім'я, Яа'аков (יעקב), походить від єврейського кореня «עקב» — «п'ята». Коментатори пояснюють, що Яків намагався забрати собі первородство Ісава, претендуючи на отримання спадку Авраама.

Згідно з текстом, Яків був улюбленим сином своєї матері, тоді як Ісав був улюбленцем батька.

Купівля первородства[ред. | ред. код]

Протягом їх юності, двійнята були виховані у однаковому середовищі і вчились однаковим речам від свого батька Ісаака та діда Авраама. Проте, у Старому Заповіті записаний випадок, який демонструє відмінності, що виникли між братами. Одного дня Ісав, повернувшись з поля, був дуже голодний. Побачивши свій шанс, хитрий Яків запропонував Ісаву продати йому сочевичний суп, який він варив, за право первородства, яке належало Ісаву як старшому брату. Ісав, погоджуючись, сказав: «я помираю з голоду — що є це право первородства для мене?» Факт, що Ісав продав його первородне право за суп, вказує на презирство, з яким він відносився до традицій своїх батьків. У словах Біблії, «Ісав знехтував правом первородства». (Бут. 25:29—34).

Текст (Бут. 25:30) пояснює, що з тих пір, як він, кажучи про суп, просив нагодувати його «отим червоним, червоним отим», він одержав ім'я «Едом» (євр.: אדום, червоний). Вважається, що ім'я «Едом» дало і назву Едумлянам.

У єврейській традиції[ред. | ред. код]

Право первородства патріархів включало у себе не тільки традиційне Біблейське право первородства, яке надавало першість у сім'ї (Бут. 49:3), подвійну частину батьківського спадку (Повторення закону 21:17), і священницьку службу в сімействі (Чис. 8:17—19), але також Авраамове благословення, яке обіцяє, що у його нащадках благословляться всі народи землі (Бут. 12:3). Проте Ісав, знаючи, що Бог сказав, що нащадки Авраама перед поверненням до їх власної землі перебуватимуть у неволі протягом 400 років (маючи на увазі поневолення євреїв у Єгипті) (Бут. 15:13—14), хотів виключити себе з вибраного народу Бога.

Благословління первородства батьком Авраамом[ред. | ред. код]

Доменіко Фетті, «Сон Якова», бл. 1619. Музей історії мистецтв, Відень

Яків був улюбленцем матері Ревеки, та за допомогою неї хитрістю добився від сліпого батька Ісаака благословення на первородство і став родоначальником обраного народу Ізраїльського.

І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: Дивись, запах сина мого немов запах поля, що його Господь благословив! І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого! Нехай тобі служать народи, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для братів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає проклятий, а хто поблагословить тебе благословенний!.(Бут. 27:27-29)

Ісав дізнався про благословення Якова і дуже розсердився. Яків утікає за порадою матері у Гарран, до її брата Лавана. По дорозі у Бет-Елі йому сниться сон у якому з'являється драбина до неба, по якій ангели сходять до неба і Бог, що став на ній і промовив обіцянку свою.

Докладніше: Драбина Якова

Яків найнявся служити до Лавана і за 14 років служіння взяв собі за дружин двох його дочок — Лію і Рахиль. Від них та їх служанок Зілпи та Білги народжується у Якова 12 синів: Рувим, Симеон, Левій, Юда, Завулон, Іссахар, Дан, Гад, Ашер, Нафталі, Йосиф, Веніямин та одна дочка Діна.

Повернення на землю батька[ред. | ред. код]

Після вислуги років у Лавана, Яків повертається на землю батька. По дорозі, біля ріки Яббок, коли він залишився на самоті почалася боротьба з Мужем, що тривала цілу ніч і в результаті якої Яків вивихнув суглоб стегна, однак він не відступив і випросив чи виборов благословення Господнє:

А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене. І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків. І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав. І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там. І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.(Бут. 32:27-31)

Після цього Ісав, що переслідував Якова з наміром поквитатися, примирився з ним. Яків зі своїми синами перебуває у Ханаані, аж до переселення у Єгипет в провінцію Гасем. Там, у Єгипті вийшло від його синів 12 колін (племен) народу ізраїльського.

Смерть[ред. | ред. код]

Яків помер у віці 147 років, тіло його, за його заповітом, перевезено Йосипом було в Землю Обітовану. Похований у священній Печері Махпела в Хевроні де також похована його перша дружина Лія, і патріархи з дружинами: Авраам, Ісаак, Сара, Ревека. Друга дружина Рахіль похована у Вифлеємі.

Генеалогічне дерево[ред. | ред. код]

 
 
 
Сара
 
 
 
Авраам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ревека
 
Ісаак
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ісав
 
Яків
 
Рахиль
 

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б 25-26 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  2. 21-23 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  3. 28 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  4. 33 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  5. 35 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  6. а б 18 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  7. 20 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  8. 21 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  9. 24 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  10. 13 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  11. 8 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  12. 11 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  13. 6 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  14. 32 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  15. 34 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken