Яків II (король Арагону)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яків II
Jaume
Jakub2.gif
Король Арагону, граф Барселони
Початок правління: 1291
Кінець правління: 1327
Інші титули: король Сицилії
Попередник: Альфонс III
Наступник: Альфонс IV
Дата народження: 10 серпня 1267(1267-08-10)
Місце народження: Валенсія
Дата смерті: 2 листопада 1327(1327-11-02) (60 років)
Місце смерті: Барселона
Дружина: Ізабела Кастильська
Бланка Анжуйська
Марія Лузіньян
Елісенда де Монкада
2 коханки
Діти: 8 синів та 5 доньок
Династія: Барселонська династія
Батько: Педро III
Мати: Констанція Гогенштауфен

Яків II Справедливий (*10 серпня 1267 — †2 листопада 1327) — король Сицилії у 12851296 роках, король Арагону у 12911327 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Король Сицилії[ред.ред. код]

Герба Якова Арагонського, як короля Сицилії

Походив з Барселонської династії. Був другим сином Педро III, короля Арагону, та Констанції Гогенштауфен. У 1285 році наслідував трон Сицилії. Із самого початку вимушен був воювати з Карлом II Анжуйським та папи римськими Гонорієм IV, Миколою IV, Целестином V, Боніфацієм VIII. Втім лише у 1302 році було залогодження питання щодо передачи Сицилії Барселонській династії.

Між тим у 1291 році помирає брат Якова — Альфонс III, король Арагону. Таким чином, Яків стає новим володарем Арагону, Валенсії та Каталонії. Цього ж року відправляє 5 кораблів на поміч Генріху II, королю Кіпра, який на той час захищав Акру.

Король Арагону[ред.ред. код]

Із самого початку стикнувся із численними зовнішніми загрозами. Продовжувалося протистояння з Карлом II Анжуйським, папами римськими. Водночас спалахнув конфлікт з Яковом II Майоркським за королівство Майорку. З огляду на тяжке становище Яків II у 1295 році укладає угоду з папою Боніфацієм VIII. Король Арагону відмовився від Сицилії на користь Карла II Анжуйського та королівства Майорка на користь Якова II Майоркського. Навзаєм отримував величезну купу грошей. Втім Яків II Арагонський зобов'язався допомогти Карлу II Анжуйського проти свого брата Федеріко Арагонського, який не визнав цю угоду й оголосив себе володарем Сицилії. Спочатку дії Якова II проти брата були успішними. За це він у 1297 році отримав від папи римського права на Сардинію та Корсику. Після цього у 1299 році Яків II повернувся до Арагону, але залишив собі Монпельє та графство Русильйон.

Бажаючи науковому та освітньому розвитку країни відкриває у 1300 році університет у Леріді.

Водночас активно втручався у справи Кастилії. Він підтримував претендента на Кастильський трон Альфонса дела Серда. У 1296 розбив Фердинанда IV, короля Кастилії, й захопив провінцію Мурсія. За угодою у 1304 році у Торрельясі Арагон отримував північну частину Мурсії.

У 1309 році разом з Фердинандо IV Кастильським взяв участь у війні проти Гранадського емірату, втім їх війська не зуміли захопити Гранаду.

У 1311 році намагався втрутитися у справи Майорки після смерті дядьки Якова II. Проте папі римському вдалося у 1315 році замирити Якова II Арагонського з його двоюрідним братом Санчо I Майоркським. Останній зобов'язувався допомогти Арагону у майбутньому завоюванні Сардинії та Корсики.

У 1314 році приєднує до Арагону графства Уржель та Пальярс-Собіра.

Під час справи тамплієрів підтримував Папський престол. Втім, небажаючи надмірного посилення у своїй країні ордену госпітальєрів зі згоди папи римського Івана XXII з володінь тамплієрів заснував у 1317 році Орден Монтеси, членами якого стали колишні тамплієри.

У 1323–1324 роках воював із пізою за Сардинію та Корсику, утворивши з них королівства. Після цього Яків II заснував торгівельні факторії на Сардинії, Кіпрі, у Константинополі, встановив торгівельні стосунки із султанами Єгипту.

Сконав Яків II 2 листопада 1327 року у Барселоні.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Ізабела (1283–1328), донька Санчо IV, короля Кастилії

Шлюб розірвано у 1295 році

2. Дружина — Бланка (1283–1310), донька карла II, короля Неаполя

Діти:

  • Яків (1296–1334), лицар Ордену Монтеси
  • Альфонс (1299–1336), король Арагону з 1327 до 1336 року
  • Марія (1299–1311), дружина інфанта Педро Кастильського
  • Констанція (1300–1327), дружина інфанта Хуана Мануеля Кастильського
  • Ізабела (1302–1330), дружина Фрідриха Австрійського
  • Хуан (1304–1334), архієпископ Толедо та Таррагона
  • Педро (1305–1381), граф Рібагорса
  • Бланка (1307–1348), черниця
  • Рамон Беренгер (1308–1366), граф Прадес
  • Іоланда (1310–1353), дружина Пилипа, деспота Романії

3. Дружина — Марія (1273–1322), донька Гуго III, короля Кіпру та Єрусалиму

Дітей не було

4. Дружина — Елісенда (1292–1364), донька Педро де Монкада

Дітей не було

5. Діти від коханок:

  • Санчо (1287)
  • Наполеон (1288–1338)
  • Яків (1291–1350), намісник Кальярі

Джерела[ред.ред. код]

  • Heraldry of the Royal Families of Europe, Jiri Louda & Michael Maclagan, Clarkson N. Potter Inc Publishers, 1ª Edição, New York, 1981,