Яків I (король Арагону)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яків I
Jaume el Conqueridor
Generalitat jaumeI.jpg
Портрет Якова І, виставлений у Палаці Жанаралітату Валенсії
Король Арагону
Початок правління: 1213
Кінець правління: 1276
Коронація: 12 вересня 1213
Інші титули: граф Барселони та Уржелю, володар Монпельє
Попередник: Педро II
Наступник: Педро III
Дата народження: 2 лютого 1208(1208-02-02)
Місце народження: Монпельє
Дата смерті: 27 липня 1276(1276-07-27) (68 років)
Місце смерті: Валенсія
Дружина: Елеонора Кастильська
Іоланда Арпад
Тереза Жил де Відор
Діти: 10 синів та 4 доньки
Династія: Барселонська династія
Батько: Педро II
Мати: Марія де Монпельє

Яків І Арагонський Завойовник (кат. Jaume el Conqueridor або Jaume de Montsó, лат. Jacobus, Dei gracia rex Aragonum, Maioricarum et Valencie, comes Barchinone et Urgelli et dominus Montispessulani, 2 лютого 1208, Монпельє27 липня 1276, Алзіра, Валенсія) — король Арагону, Мальорки та Валенсії, граф Барселони та Уржелю та володар Монпельє (12131276). У 1247 створив новий кодекс законодавства належних йому земель. У 1258 році наказав видати Торгівельний статут, яким було створено морські консульства. Похований у монастирі Публет.

Біографія[ред.ред. код]

Син Педро II, який загинув при Мюрре.

Отримав прізвисько Завойовника, з огляду на те, що за час свого довгого царювання владу Барселонської династії розширилася в усі сторони: на Лангедоку на півночі, Балеарські острови на сході, Тайфа Валенсію на півдні , на місці якої заснував однойменне королівство. Підписавши угоду з Людовіком IX, він вирвав Барселону з-під номінального французького сюзеренітету і приєднав її до своєї корони.

Його участь у Реконкісті в середземноморській Іспанії порівнюється зі Фердинандом III Кастильским в Андалусії.

Як законодавець і організатор він займає високе місце серед іспанських королів. Якуб скликав консульство моря[1], який керував морською торгівлею і допомагав зміцнити Каталонську міцьи в західному Середземномор'ї. Він був істотним діячем у розвитку каталонської мови, спонсорував каталонську літературу і написав квазі-автобіографічну хроніку свого царювання «Libre dels feyts».

Перед смертю розділив свої володіння: Балеарські острови, під ім'ям королівства Мальорки, дісталися його молодшому синові Хайме, а все інше — старшому, Педро III.

Хрестовий похід 1269[ред.ред. код]

"Хан Тартарії" (Ільхана) Обака листувався з Хайме на початку 1267 року, запрошуючи його об'єднати зусилля з монголами і піти в хрестовий похід[2]. Джеймс відправив посла в Абака, який повернувся з монголами в 1269.[3] Папа Климент IV намагався відмовити Хайме від хрестових походів, говорив про його моральне обличчя. Альфонсо X робив те ж саме. Проте Хайме, який був в Мурсії, уклав мир з Мухаммедом I ібн Насром, султаном Гранади, і приступив до збору коштів до хрестового походу. Був падатавани флот в Барселоні у вересні 1269 року, на якому Хайме був готовий до відплиття на схід. Трубадур Олів'є Темпл склав пісню, вихваляючи плавання і сподіваючись на його успіх. Шторм, однак, змусило його піти з курсу, і він приплив до Ег-Морта. Згідно Вільгельма тирського, він повернувся через Монпельє і залишив подальші зусилля на хрестовий похід.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Елеонора (1202—1244), донька Альфонсо VIII, короля Кастилії У 1229 році розлучилися

Діти:

  • Альфонс (1222—1260)

2. Дружина — Іоланда (1216—1253), донька Андрія II Арпада, короля Угорщини

Діти:

  • Іоланда (1236—1300), дружина Альфонсо Х, короля Кастилії
  • Констанція (1238—1275), дружина Хуана Мануеля, володаря Віллена.
  • Санча (1239—1251), черниця.
  • Педро (1240—1285), король Арагону та Валенсії, граф Барселони з 1276 до 1285 року.
  • Яків (1243—1311), король Майорки з 1276 до 1311 року.
  • Єлизавета (1245—1271), дружина Філіпа III, короля Франції.
  • Санчо (1247—1275), архієпископ Толедо.
  • Фердинанд (1248—1251)

3. Дружина Тереза (д/н—1285), донька Хуана, володаря Жил де Відор

Діти:

4. Від трьох коханок мав дітей:

  • Фердинанд Санчес (1240—1275), барон де Кастро
  • Яків (1248—1298), єпископ Уески
  • Педро Фердинанд (1259—1318), барон Іхар

Ім'я Якова І Арагонського в українській традиції[ред.ред. код]

Іноді в українських джерелах зустрічається іспанізоване ім'я Якова І — Ха́йме І, або його каталонська версія — Жа́ума І (літературна вимова) / Жа́уме І (валенсійська вимова). Оскільки традиційно імена монархів перекладаються, правильне ім'я короля — Яків І Арагонський.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Chaytor, H. J. A History of Aragon and Catalonia. London: Methuen, 1933, p. 96
  2. Chaytor, 90.
  3. Runciman, History of the Crusades, pp. 330–332