Якість законодавства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Якість законодавства — це внутрішня сукупність соціальних та юридичних властивостей притаманних його формі та змісту, що обумовлюють здатність законодавства задовольняти конкретні потреби суспільства.

Аспекти якості законодавства:

  1. Соціальний, що пов'язаний із його змістом;
  2. Юридичний, що пов'язаний з формою.

Соціальний аспект якості законодавства[ред. | ред. код]

Соціальний аспект якості законодавства передбачає такі критерії:

  • Актуальність — відповідність змісту законодавчого акта основним напрямам розвитку суспільства;
  • Ресурсозабезпеченість — Це співвідношення між запасами природних ресурсів і обсягом їх використання!
  • Законність — відповідність Конституції України й іншим актам чинного законодавства;
  • Правовий характер законів — відповідність законів принципам демократії та соціальної справедливості. При створенні законів слід враховувати нормам моралі;
  • Взаємообумовленість — гармонійний взаєморозвиток закону і правової системи держави, узгодженість законодавчих актів з економічною, політичною та соціальною системами;
  • Визначеність — зміст правових норм повинен бути зрозумілий кожному, вони повинні чітко визначати, які особи та в яких ситуаціях за які дії можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності, а також чітко вказувати на правові наслідки певного діяння;

Юридичний аспект якості законодавства[ред. | ред. код]

  • Використання наукового підходу на стадії виникнення правової ідеї.
  • Акти законодавства повинні створюватись професійними розробниками-юристами.
  • Правова експертиза повинна бути невід'ємним етапом створення кожного нормативно-правового акту.
  • Необхідно дотримуватись принципу системності правового регулювання суспільних відносин.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]