Як украсти мільйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Як украсти мільйон
Howtostealamillion.jpg
Жанр комедія
Режисер Вільям Вайлер
Продюсер Фред Кольмар
У головних
ролях
Одрі Гепберн
Пітер О'Тул
Х'ю Гріффіт
Оператор Чарльз Ланг
Композитор Джон Вільямс
Країна  США США
Рік  1966

«Як украсти мільйон» (англ. How to Steal a Million) — комедія Вільяма Вайлера з Одрі Гепберн і Пітер О'Тул у головних ролях. У радянському прокаті фільм зібрав 24600 тисяч глядачів при тиражі в 1185 копій.

Сюжет[ред.ред. код]

Дія відбувається у Франції, в Парижі в 1960-х роках.

Шарль Бонне (Х'ю Гріффіт) — талановитий художник-аматор — пише підробки знаменитих імпресіоністів і продає їх як оригінали на престижних аукціонах. Крім того статуетку оголеної Венери — сімейну реліквію, що зберігається в будинку Бонне, видають за роботу знаменитого італійського скульптора Челліні. Її запропоновано експонувати на престижній виставці. Незважаючи на застереження своєї дочки Ніколь, яка побоюється, що обман може розкритися, Бонне погоджується вивезти статуетку на виставку.

Американський олігарх Девіс Ліленд (Елай Воллак), схиблений на мистецтві, бачить на експозиції Венеру і вирішує нею заволодіти. Намагаючись знайти спосіб вийти на колекцію та її власника, Ліленд знайомиться з Ніколь і захоплюється у чарівноу француженку. Мільйонер, який не звик відкладати рішення в довгий ящик, пропонує дівчині одружитися.

Увечері Ніколь, виявляє у будинку незнайомого. Це криміналіст Саймон Дермот (Пітер О'Тул), що спеціалізується на виявленні підробок. Він цікавиться живописом Бонне і відколупує шматочок фарби від свіжої підробки під Ван Гога. Ніколь спочатку приймає його за звичайного злодія і випадково ранить з пістолета. Побоюючись розкриття авантюр свого батька, вона не повідомляє про проникнення в будинок в поліцію і допомагає йому врятуватися.

На другий день в особняк Бонне приходить працівник музею, який пропонує Бонне підписати договір про страхування «Венери» на мільйон доларів. Бонне його підписує, і тут з'ясовується, що обов'язковим пунктом договору є експертиза. Це катастрофа, бездоганний авторитет колекції Бонне під загрозою.

У відчаї Ніколь вирішує звернутися до єдиного знайомому їй професійному злочинцеві. Саймон, в якого виникають почуття до Ніколь, погоджується допомогти їй викрасти з музею власність Бонне.

Саймон придумав і спільно з Ніколь скоїв крадіжку з музею статуетки з-під ретельною охорони та найсучаснішої системи сигналізації. Ліланд не відмовляється від своїх планів заволодіти шедевром і виходить на злочинців, готовий купити навіть крадений предмет. Саймон розуміє, що Ліланд збереже в абсолютній таємниці факт володіння «шедевром», і пропонує йому вибрати між «Венерою» і Ніколь. Статуетка дістається мільйонерові безкоштовно, а Саймон і Ніколь їдуть святкувати свій медовий місяць.

У ролях[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

  • Режисер — Вільям Вайлер
  • Автори сценарію — Джордж Бредшоу, Гаррі Курнітц
  • Оператор — Чарльз Ланг
  • Художник — Олександр Траундер
  • Композитор — Джон Вільямс
  • Продюсер — Фред Кольмар

Нагороди[ред.ред. код]

  • Премія Гільдії письменників США — «Найкращий комедійний сценарій»

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Туалети Одрі Хепберн, спеціально для фільму, створив Юбер Живанші.
  • Всі коштовності Одрі Хепберн, спеціально для фільму, створив і надав торговий-ювелірний дім Cartier.
  • У момент «пограбування» Ніколь читала журнал Альфреда Хічкока «Захоплююче ревю» ("Hitchcock Magazine . La revue du suspense "), № 52 за 1965 рік.
  • У мультфільмі «Красуня і чудовисько» Бель дивним чином нагадує популярну актрису Одрі Гепберн у ранній молодості, а Чудовисько своїм зовнішнім виглядом (кошлаті брови, ніс з горбинкою, рослинність, характерна міміка) — відомого британського актора Х'ю Гріффіта, (партнерів по фільму "Як вкрасти мільйон ").

Технічна інформація[ред.ред. код]

  • Тип плівки — кольорова
  • Дата виходу — 13 липня 1966 рік у (США), радянський прокат — 1975 рік
  • Тривалість — 127 хвилин

Посилання[ред.ред. код]