Яловенко Віталій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Олексійович Яловенко
Генерал-полковник [1]
Загальна інформація
Народження 22 січня 1960(1960-01-22) (64 роки)
село Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Національна академія внутрішніх справ України
Військова служба
Роки служби 1980 — н.ч
Приналежність Україна Україна
Рід військ

МВС України

СБ України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
«Почесний працівник МВС України»
«Почесний працівник МВС України»
«Лицар Закону» (МВС України)
«Лицар Закону» (МВС України)
«Хрест Слави» (МВС України)
«Хрест Слави» (МВС України)
«Закон і честь» (МВС України)
«Закон і честь» (МВС України)
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Віталій Олексійович Яловенко (нар. 22 січня 1960(19600122), Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область) — заступник Голови СБУ. Генерал-полковник запасу [1].

Освіта[ред. | ред. код]

У 1976 закінчив середню школу і вступив до ПТУ виробничого об'єднання (ПО) імені Артема. Отримав диплом з відзнакою Львівської школи міліції. У 1990 році закінчив Київську вищу школу МВС СРСР ім. Ф.Е. Дзержинського, а потім продовжив навчання у Національній академії внутрішніх справ України (НАВСУ).

Кар'єра[ред. | ред. код]

Трудовий шлях почав відразу після закінчення ГПТУ на заводі імені Артема (м. Київ), куди він прийшов робітником.

У 19781980 роках — строкова військова служба у частинах Прикордонних військ КДБ СРСР.

Після демобілізації з Радянської армії у липні 1980 року став працівником 9-го дивізіону відомчої міліції ,згодом 1 окремої роти відомчої міліції з охорони важливих державних об'єктів м. Києва.

Обіймав посади оперуповноваженого карного розшуку Ленінградського РВВС м. Києва, начальника відділу.

З 1998 перейшов з посади першого заступника начальника Радянського РВВС м. Києва до Міністерства внутрішніх справ, де він очолив відділ.

У 2002 році став начальником Управління, у 2004 — очолив Департамент оперативно-технічних заходів МВС України.

З 17 лютого 2005 по березень 2007 обіймав посаду начальника Головного управління МВС України у Київській області.

У березні 2007 отримав направлення до Служби безпеки України — заступником начальника Управління по Київській області.

З січня 2008 знову обійняв посаду начальника ГУМВС України у Київській області.

З 21 травня 2014 — державний службовець 3-го рангу.

Згідно з підписаним Президентом Петром Порошенком з Указом № 594/2014 від 16 липня 2014 року, В. Яловенко був призначений на посаду заступника Голови Служби безпеки України[2].

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Народився у селянській сім'ї. У 16 років приїхав до Києва. Одружений. Разом з дружиною Людмилою, педагогом за професією, виховав двох доньок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 175/2015 «Про присвоєння військових звань»
  2. Указ Президента України від 16 липня 2014 року № 594/2014 «Про призначення В. Яловенка заступником Голови Служби безпеки України»
  3. Указ Президента України від 4 жовтня 2007 року № 946/2007 «Про відзначення державними нагородами України юристів»
  4. Указ Президента України від 6 жовтня 2008 року № 907/2008 «Про відзначення державними нагородами України юристів»

Посилання[ред. | ред. код]