Ялівець козачий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Яловець козачий)
Перейти до: навігація, пошук
Ялівець козачий
Juniperus sabina - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-212.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Насінні (Spermatophyta)
Клас: Хвойні (Coniferopsida)
Порядок: Хвойні (Coniferales)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Ялівець (Juniperus)
Вид: Ялівець козачий
Біноміальна назва
Juniperus sabina L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Juniperus sabina
ITIS logo.jpg ITIS: 505931
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 224740
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Juniperus sabina

Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg Gatunek trujący.svg Яліве́ць коза́чий (Juniperus sabina L.) — низькорослий сланкий дводомний вічнозелений кущ родини кипарисових (Cupressaceae).

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Гілочки і хвоя інтенсивно зелені, з сильним запахом. Хвоя лусковидна, ромбічна або ромбічно-ланцетна, трохи загострена, на гілках сидить по три, на гілочках розміщається в 4 рядки черепицеподібно, на спинці округла, з видовженою або веретено видною залозкою. Органи спороношення містяться на кінцях маленьких пазушних гілочок, вкриті дрібними лусковидними листочками, чоловічі шишечки спрямовані догори, яйцевидні, утворені круглястими лусочками, жіночі шишечки майже кулясті.

Запилюється у травні. Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються і утворюють соковиту зелену шишкоягоду. Шишкоягоди достигають восени першого або наступного року. Стиглі шишкоягоди звислі, чорні, з сизою поволокою, 5-8 мм в діаметрі.

Поширення[ред.ред. код]

Родом з гір Центральної і Південної Європи, Західної і Середньої Азії, від Іспанії на схід до Сибіру, як правило, ростуть на висоті 1000-3300 м.

В Україні ялівець козачий росте на вапнякових скелях у Криму і на Закарпатті. В багатьох парках його культивують як декоративну рослину.

Місцезростання[ред.ред. код]

Природнім біомом місцезростання є ліси та гаї на скелястих гірських схилах і піщаних дюнах.

Практичне використання[ред.ред. код]

Лікарська рослина. Токсичність яловцю обмежує його терапевтичне застосування. Найчастіше його використовують як зовнішній засіб у формі мазі, настойки, щоб позбутися бородавок, порошку.

Ялівець козачий у Ботсаду ім. Фоміна, Київ.

Особливу увагу заслуговує ялівець козачий у декоративних композиціях. Належачи до вічнозелених хвойних рослин, він формує на поверхні землі килимові укриття, які здатні існувати упродовж сотень років. Завдячуючи декоративним якостям, морозостійкості та посухостійкості саме цей вид ялівцю застосовується для озеленення найрізноманітніших міських об'єктів. У Голосіївському парку в Києві культивується ялівець козачий з лускатою хвоєю і темно-зеленим забарвленням та з голчастою хвоєю і сизувато-зеленим забарвленням, а також з голчастою хвоєю зеленуватого та сизуватого забарвлення.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979

Примітки[ред.ред. код]

Сосна звичайна Це незавершена стаття про Хвойні.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.