Яловець козачий
| Яловець козачий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Juniperus sabina L. |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Яловець козачий (Juniperus sabina) — низькорослий сланкий дводомний вічнозелений кущ родини кипарисових (Cupressaceae).
Зміст |
[ред.] Опис
Гілочки і хвої інтенсивно зелені, з сильним запахом. Хвої лусковидні, ромбічні або ромбічно-ланцетні, трохи загострені, на гілках сидять по три, на гілочках розміщаються в 4 рядки черепицеподібно, на спинці округлі, з видовженою або веретено видною залозкою. Органи спороношення містяться на кінцях маленьких пазузних гілочок, вкритий дрібними лусковидними листочками, чоловічі шишечки спрямовані догори, яйцевидні, утворені круглястими лусочками, жіночі шишечки майже кулясті.
Запилюється у травні. Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються і утворюють соковиту зелену шишкоягоду. Шишкоягоди достигають восени першого або наступного року. Стиглі шишкоягоди звислі, чорні, з сизою поволокою, 5-8 мм в діаметрі.
[ред.] Поширення
Яловець козачий росте на вапнякових скелях у Криму і на Закарпатті. В багатьох парках його культивують як декоративну рослину.
[ред.] Практичне використання
Лікарська рослина. Токсичність яловцю обмежує його терапевтичне застосування. Найчастіше його використовують як зовнішній засіб у формі мазі, настойки, щоб позбутися бородавок, порошку.
Особливу увагу заслуговує яловець козачий у декоративних композиціях. Належачи до вічнозелених хвойних рослин, він формує на поверхні землі килимові укриття, які здатні існувати упродовж сотень років. Завдячуючи декоративним якостям, морозостійкості та посухостійкості саме цей вид яловцю застосовується для озеленення найрізноманітніших міських об'єктів. У Голосіївського парку в Києві культивується ялівець козачий з лускатою хвоєю і темно-зеленим забарвленням та з голчастою хвоєю і сизувато-зеленим забарвленням, а також з голчастою хвоєю зеленуватого та сизуватого забарвлення. [1]
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
[ред.] Джерела
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
