Ялта
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ялта | |||
|---|---|---|---|
|
|||
  |
|||
| Ялта на карті Криму | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Республіка Крим | ||
| Район/міськрада | Ялтинська міська рада | ||
| Код КОАТУУ | 111900000 | ||
| Засноване | XII ст. | ||
| Статус міста | з 1837 року | ||
| Населення | 80 552 | ||
| Площа | 28,29 км² | ||
| Густота населення | 2 847 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 98600-98639 | ||
| Телефонний код | +380-654 | ||
| Координати | 44°29′56″ пн. ш. 34°10′11″ сх. д. | ||
| Водойма | Учан-Су, Дерекойка, Чорне море | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Сімферополь | ||
| До станції | 79 км | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - фізична | 54 км | ||
| - автошляхами | 86 км | ||
| До Києва | |||
| - фізична | 716 км | ||
| - автошляхами | 866 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, пл.Радянська, 1, 32-42-02 | ||
| Міський голова | Брайко Сергій Борисович | ||
Я́лта (рос. Ялта, крим. Yalta) — місто-курорт в Україні, популярний центр міжнародного туризму і відпочинку, найбільша здравниця в Криму. Підпорядкування республіканське, в складі АР Крим. В епоху середньовіччя відома під назвами Джаліта, Яліта, Кауліта.
Територія так званої «Великої Ялти» (територія, адміністративно підпорядкована Ялтинському міськвиконкому) протягнулася уздовж Чорного моря від мису Сарич до гори Аю-Даг, має ширину берегової смуги від 1—1,5 км на заході, до 4—6 км на сході, довжину берегової лінії - 56 км.
Ялта розташована у великому амфітеатрі, який ділиться горбом Дарсан на дві долини річок Учан-Су (Водоспадна) і Дерекойка (Швидка). Через Ялту проходять 7 туристичних маршрутів державного і міжнародного значення.
Зміст |
[ред.] Клімат
Клімат м'який, сухий, субтропічний, гірничо-морський, середня річна температура повітря +14°С, лютого +2°С, липня +25°С, кількість днів з опадами — 85 в рік, тривалість сонячного сяйва — 2250-2300 ч/год.
[ред.] Населення
Населення — (01.01.2000) 80,5 тис чоловік, в т.ч.: росіян — 68,3%, українців — 25,7%, білорусів — 2,1%, євреїв — 0,8%, кримських татар — 0,1%, проживають також представники інших національностей.
[ред.] Історія
Сучасна Ялта заснована в 1837 році, але перші письмові згадки про поселення на її місці належать до XII ст. Тут знайдені археологічні пам'ятники епохи бронзи, поселення таврів.
Розвиток Ялти як курорту почався в 60-х рр. XIX ст. Відомий терапевт С.Боткін вважав клімат Південного берега Криму цілющим і рекомендував Олександру II придбати тут дачу. З 1866 р. дачне селище Лівадія (нині - смт. у складі Великої Ялти) стає літньою резиденцією династії Романових.
У лютому 1945 р. про Лівадію говорить весь світ: у палаці відбулася конференція глав уряду трьох провідних держав антигітлерівської коаліції – СРСР, США і Великобританії.
У радянський період (починаючи з 20-х рр. ХХ ст.) на Південнобережжі розгортається рекреаційне будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладналися колишні палаци, вілли, дачі.
[ред.] Природні ресурси
Важливими лікувально-кліматичними чинниками Великої Ялти є заповідники: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам'ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими парками Ялти є - Массандрівський, Лівадійський, Місхорський, Алупкинський. Протяжність пляжів Великої Ялти - 59 км., їх площа - 600 тис. м².
[ред.] Економіка
Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95% об'єму промисловий продукції (зокрема винаря - 42%, рибної - 19%). На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне обединение “Массандра” (засновано на початку ХХ ст.), радгоспи-заводи «Лівадія» і «Гурзуф», які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО «Массандра». Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на виноградарстві (високоякісні сорти - Мускат білий, чорний, рожевий, Каберне, Токай, Альбільо, Сапераві, Піно та інші), фруктів і тютюну. Сільське господарство представлене такими підприємствами: радгосп-завод «Гурзуф», радгосп-завод «Лівадія», рибколгосп «Промінь». У структуру транспорту і зв'язку входять: Укртелеком, Кримська дирекція ПП «Електрозв'язок», Ялтинський морський торговий порт. Будівництво: Кримспецгідрорембуд, РСУ ЯО ЗАТ «Укрпрофздравниця». Торгівля: КП «Ялтинський міськкоопринкторг», ОАТП «Ялтинський плодоовощкомбінат». Жилищно-комунальне господарство: ВО водопровідно-каналізаційного господарства, КП «Ялтатеплокоммуненерго». Санаторно-курортна сфера: готельні комплекси «Ялта-інтурист», «Ореанда», МДЦ «Артек» і багато інших. Банки і фінансові установи: Укрсоцбанк м. Ялти, ЗАТ «Біополіс». Органи державного управління: Фонд комунального майна м. Ялти.
[ред.] Охорона здоров'я
У регіоні представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць) - річного функціонування. До курортних установ Великої Ялти належать: 70 санаторіїв і пансіонатів, 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів.
[ред.] Транспорт
Велика Ялта має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби курорту. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі Сімферополь - Алушта - Ялта і Севастополь -Ялта - Алушта – Феодосія.
Морське транспортне обслуговування забезпечує Ялтинський морський торговий порт, який приймає вантажні і пасажирські (зокрема круїзні) судна. Ялтинський вантажний торговий порт забезпечує переробку і відправку вантажів, каботажні і міжнародні перевезення. Ялтинський пасажирський порт здійснює перевезення відпочиваючих і жителів Ялти уздовж Південного берега Криму. Науковий потенціал Великої Ялти представляють 5 науково-дослідних і наукових інституту (НДІ винограду і вина «Магарач», Державний Нікітській Ботанічний Сад, НДІ курортології, фізіотерапії ім. Сеченова, Ялтинського філіалу Кримського НДІ проектування, Ялтинський філіал Кримкурортпроекта).
[ред.] Соціальна сфера
У Ялті 26 загальноосвітніх шкіл (16540 учнів), вечірня школа (1020 учнів); 30 дитячих садків (1890 дітей), 6 позашкільних установ (3800 дітей); функціонують 4 учбово-виховних комплекси «школа - дитячий садок», УВК «Школа - дитячий садок» №15 з українською мовою навчання.
У Ялті діють також вищі навчальні заклади: Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет» (державний заклад), Ялтинський університет менеджменту (приватний заклад), комерційний технікум Національного університету харчових технологій, медичний коледж.
Культурний потенціал Великої Ялти складають: Алупкинський палацово-парковий комплекс, Лівадійський палац-музей, Ялтинський державний історико-літературний музей, будинок-музей А.Чехова, Кримська кіностудія «Ялтафільм», театр ім. А.Чехова, концертний зал «Ювілейний», централізована бібліотечна система, музей О.Пушкина в Гурзуфі, меморіальний музей Лесі Українки.
У місті функціонують 35 спортивних організацій (спортивні секції по 21 виду спорту, з них 12 видів - олімпійських). Відомі ялтинські спортсмени: Л.Османова (пауерліфтінг), А.Веденмєєр (скалелазіння), А.Рісник (кікбоксинг), Ю.Солодков (тайландский бокс), Р.Загороднюк (бокс), збірна команда м. Ялти по городковому спорту (капітан - А.Бабич).
Найбільш популярними масовими міськими заходами є “Кримська зима”, “Зимове море”, спортивні свята, приурочені до дня міста, Дню спорту України.
Влітку Ялта стає одним з центрів культурної життя країни, літньою столицею України. Тут проводяться фестивалі театру і кіно (Міжнародний фольклорний фестиваль, з 1999 р.); Міжнародний телекінофорум “Разом” (з 2000 р.), Міжнародний фестиваль класичної музики “Зірки планети”, фестиваль “Море друзів”, “Біля Чорного моря” та інші.
У місті легалізована діяльність 285 суспільних об'єднань громадян, з них - 17 регіональних відділень політичних партій і 57 релігійних організацій. Велика Ялта давно привертає видатних людей. Тут побували сотні письменників, композиторів, художників, кінематографістів, відомих співаків і акторів.
[ред.] Туристичні об'єкти
- Православна Церква Св'ятого Іоана Золотоустого,
- Православна Церква Алєксандра Нєвського,
- багато інших православних храмів,
- римсько-католицький костьол,
- вірменська церква,
- будинок - музей А. П. Чехова,
- будинок - музей Лесі Украінки
- колишній палац Еміра Бухарського. Зведений в 1907- 1911 рр.
- "Поляна казок",
- музей скульптури і флористики,
- перший в Україні приватний Зоопарк "Казка".
[ред.] Адміністративний устрій
До складу регіону Великої Ялти входять 2 міста (Ялта і Алупка), 21 селище і 9 сіл.
[ред.] Див. також
[ред.] Зовнішні посилання
- http://www.jalita.com (рос.)
- http://yalta.biz.ua (рос.)
- Портал міста Ялта
- Музей Лесі Українки
- http://www.yalta.com.ua (рос.) (англ.)
- Карта міста
- Фото міста Ялта
|
|
|
|---|---|
| Міста: | Алупка · Ялта |
| Смт: | Берегове · Виноградне · Відрадне · Восход · Гаспра · Голуба Затока · Гурзуф · Кацівелі · Кореїз · Краснокам'янка · Курпати · Лівадія · Масандра · Нікіта · Ореанда · Паркове · Понизівка · Санаторне · Сімеїз · Совєтське · Форос |
| Села: | Оползневе |
| Селища: | Високогірне · Гірне · Данилівка · Куйбишеве · Лінійне · Олива · Охотниче · Партизанське |
|
|||||
 Міста і смт АР Крим |
||
|---|---|---|
| Міста: | Алупка · Алушта · Армянськ · Бахчисарай · Білогірськ · Джанкой · Євпаторія · Керч · Красноперекопськ · Саки · Сімферополь · Старий Крим · Судак · Феодосія · Щолкіне · Ялта | |
| Смт: | Аграрне · Аерофлотський · Азовське · Багерове · Берегове · Виноградне · Відрадне · Вільне · Восход · Гаспра · Гвардійське · Голуба Затока · Гресівський · Гурзуф · Заозерне · Зуя · Кацівелі · Кіровське · Коктебель · Комсомольське · Кореїз · Красногвардійське · Краснокам'янка · Куйбишеве · Курортне · Курпати · Леніне · Лівадія · Масандра · Миколаївка · Мирний · Молодіжне · Научний · Нижньогірський · Нікіта · Новий Світ · Новоозерне · Новоселівське · Новофедорівка · Октябрське · Орджонікідзе · Ореанда · Паркове · Партеніт · Первомайське · Понизівка · Поштове · Приморський · Роздольне · Санаторне · Сімеїз · Совєтське · Совєтський · Форос · Чорноморське · Щебетовка | |
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Бахчисарайський • Білогірський • Джанкойський • Кіровський • Красногвардійський • Красноперекопський • Ленінський • Нижньогірський • Первомайський • Роздольненський • Сакський • Сімферопольський • Совєтський • Чорноморський | |
| Міста республіканського підпорядкування: | Алушта • Армянськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Судак • Феодосія • Ялта | |
