Ялта
| Ялта | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
  |
|||||
| Ялта на карті Криму | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Автономна Республіка Крим | ||||
| Район/міськрада | Ялтинська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 111900000 | ||||
| Засноване | XII ст. | ||||
| Статус міста | з 1837 року | ||||
| Населення | ▼78032 (01.01.2011)[1] | ||||
| Агломерація | 141 203 1 серпня 2011 | ||||
| Площа | 28,29 км² | ||||
| Густота населення | 2758 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 98600-98639 | ||||
| Телефонний код | +380-654 | ||||
| Координати | |||||
| Висота над рівнем моря | 54 м | ||||
| Водойма | Учан-Су, Дерекойка, Чорне море | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Сімферополь | ||||
| До станції | 79 км | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 54 км | ||||
| - автошляхами | 79,8 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 716 км | ||||
| - залізницею | 863 км | ||||
| - автошляхами | 891 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, пл.Радянська, 1 | ||||
| Веб-сторінка | Ялтинська міська рада | ||||
| Міський голова | Боярчук Олексій Валерійович | ||||
Я́лта (рос. Я́лта, крим. Yalta) — місто-курорт в Україні, популярний центр міжнародного туризму і відпочинку, найбільша здравниця в Криму. Підпорядкування республіканське, у складі АР Крим. В епоху середньовіччя відома під назвами Джаліта, Яліта, Кауліта.
Зміст |
[ред.] Загальний опис
Територія так званої «Великої Ялти» (територія, адміністративно підпорядкована Ялтинському міськвиконкому) простягнулася уздовж Чорного моря від мису Сарич до гори Аю-Даг, має ширину берегової смуги від 1—1,5 км на заході, до 4—6 км на сході, довжину берегової лінії — 56 км.
Ялта розташована у великому амфітеатрі, який розділяється горою Дарсан на дві долини річок Учан-Су (Водоспадна) і Дерекойка (Швидка). Через Ялту проходять 7 туристичних маршрутів державного і міжнародного значення.
[ред.] Населення
Населення — (01.01.2000) 80,5 тис чоловік, в т.ч.: росіян — 68,3%, українців — 25,7%, білорусів — 2,1%, євреїв — 0,8%, кримських татар — 0,1%, проживають також представники інших національностей.
[ред.] Клімат
Клімат м’який, сухий, субтропічний, гірсько-морський, середня річна температура повітря +13°С, лютого +4°С, липня +23°С, кількість днів з опадами — 85 в рік, тривалість сонячного сяйва — 2250-2300 ч/год.
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 6 | 6 | 8 | 13 | 18 | 23 | 26 | 26 | 22 | 16 | 12 | 8 | 16 |
| Середня температура, °C | 3,9 | 4,2 | 6,0 | 10,8 | 15,6 | 20,2 | 23,2 | 23,0 | 19,0 | 13,6 | 9,5 | 6,3 | 12,9 |
| Середній мінімум, °C | 2 | 2 | 3 | 8 | 12 | 17 | 20 | 19 | 16 | 11 | 6 | 3 | 10 |
| Норма опадів, мм | 84 | 65 | 46 | 35 | 36 | 42 | 37 | 36 | 44 | 39 | 68 | 96 | 628 |
[ред.] Історія
Сучасна Ялта заснована в 1837 році, але перші письмові згадки про поселення на її місці належать до XII ст. Тут знайдені археологічні пам’ятники епохи бронзи, поселення таврів.
Розвиток Ялти як курорту почався в 60-х рр. XIX ст.
Відомий терапевт С.Боткін вважав клімат Південного берега Криму цілющим і рекомендував Олександру II придбати тут дачу. З 1866 р. дачне селище Лівадія (нині — смт у складі Великої Ялти) стає літньою резиденцією династії Романових.
У лютому 1945 р. про Лівадію говорить весь світ: у палаці відбулася конференція глав уряду трьох провідних держав антигітлерівської коаліції – СРСР, США і Великобританії.
У радянський період (починаючи з 20-х рр. ХХ ст.) на Південнобережжі розгортається рекреаційне будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладналися колишні палаци, вілли, дачі.
[ред.] Есперанто-рух
Ялта є єдиним містом пост-радянського регіону, де є меморіальні дошки присвячені міжнародній мові Есперанто. Дві меморіальні дошки встановлені піонерам есперантського руху: М. Бровку та І. Островському[2].
Меморіальна дошка доктору І. Островському встановлена на його будинку. В 1905 році він перший отримав дозвіл на видання російської есперантської газети і власноруч редагував її. Він був той, хто того ж року на першому Всесвітньому конгресі есперантистів ініціював офіціальне прийняття есперанто-прапору[3]
Меморіальна дошка есперанто-письменнику М. Боровку встановлена на будівлі першої міської бібліотеки, де він був її першим директором. М. Боровко був першим автором оригінальних новел мовою есперанто, які з'явились в «La esperantisto»[3].
[ред.] Природні ресурси
Важливими лікувально-кліматичними чинниками Великої Ялти є заповідники: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам’ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими парками Ялти є — Массандрівський, Лівадійський, Місхорський, Алупкинський. Протяжність пляжів Великої Ялти — 59 км., їх площа — 600 тис. м².
[ред.] Економіка
Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95% обсягу промисловий продукції (зокрема винаря — 42%, рибної — 19%).
На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне об’єднання «Масандра» (засновано на початку ХХ ст.), радгоспи-заводи «Лівадія» і «Гурзуф», які входять до складу об’єднання, а також Головний завод НВАО «Масандра».
Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на виноградарстві (високоякісні сорти — Мускат білий, чорний, рожевий, Каберне, Токай, Альбільо, Сапераві, Піно та інші), фруктів і тютюну. Сільське господарство представлене такими підприємствами: радгосп-завод «Гурзуф», радгосп-завод «Лівадія», рибколгосп «Промінь».
У структуру транспорту і зв’язку входять: Укртелеком, Кримська дирекція ПП «Електрозв’язок», Ялтинський морський торговий порт.
Будівництво: Кримспецгідрорембуд, РСУ ЯО ЗАТ «Укрпрофздравниця».
Торгівля: КП «Ялтинський міськкоопринкторг», ОАТП «Ялтинський плодоовощкомбінат».
Житлово-комунальне господарство: ВО водопровідно-каналізаційного господарства, КП «Ялтатеплокоммуненерго».
Санаторно-курортна сфера: готельні комплекси «Ялта-інтурист», «Ореанда», МДЦ «Артек» і багато інших.
Банки і фінансові установи: Укрсоцбанк м. Ялти, ЗАТ «Біополіс».
Органи державного управління: Фонд комунального майна м. Ялти.
[ред.] Охорона здоров’я
У регіоні представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць) — річного функціонування. До курортних установ Великої Ялти належать: 70 санаторіїв і пансіонатів, 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів.
[ред.] Транспорт
Велика Ялта має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби курорту. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі Сімферополь — Алушта — Ялта і Севастополь — Ялта — Алушта — Феодосія. Відстань до облцентру складає близько 80 км і проходит автошляхом E105, з яким збігається М18. Міжміський автобусний рух обслуговує автовокзал.
Морське транспортне обслуговування забезпечує Ялтинський морський торговий порт, який приймає вантажні і пасажирські (зокрема круїзні) судна. Ялтинський вантажний торговий порт забезпечує переробку і відправку вантажів, каботажні і міжнародні перевезення. Ялтинський пасажирський порт здійснює перевезення відпочиваючих і жителів Ялти уздовж Південного берега Криму. Науковий потенціал Великої Ялти представляють 5 науково-дослідних і наукових інституту (НДІ винограду і вина «Магарач», Державний Нікітській Ботанічний Сад, НДІ курортології, фізіотерапії ім. Сеченова, Ялтинського філіалу Кримського НДІ проектування, Ялтинський філіал Кримкурортпроекта).
[ред.] Соціальна сфера
У Ялті 26 загальноосвітніх шкіл (16540 учнів), вечірня школа (1020 учнів); 30 дитячих садків (1890 дітей), 6 позашкільних установ (3800 дітей); функціонують 5 учбово-виховних комплекси «школа — дитячий садок», УВК «Школа — дитячий садок» №15 з українською мовою навчання, ЕНВК «Школа майбутнього».
У Ялті діють також вищі навчальні заклади: Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет» (державний заклад), Ялтинський університет менеджменту (приватний заклад), комерційний технікум Національного університету харчових технологій, медичний коледж.
Культурний потенціал Великої Ялти складають: Алупкинський палацово-парковий комплекс, Лівадійський палац-музей, Ялтинський державний історико-літературний музей, будинок-музей А.Чехова, Кримська кіностудія «Ялтафільм», театр ім. А.Чехова, концертний зал «Ювілейний», централізована бібліотечна система, музей О.Пушкина в Гурзуфі, меморіальний музей Лесі Українки.
У місті функціонують 35 спортивних організацій (спортивні секції по 21 виду спорту, з них 12 видів — олімпійських). Відомі ялтинські спортсмени: Л.Османова (пауерліфтінг), А.Веденмєєр (скалелазіння), А.Рісник (кікбоксинг), Ю.Солодков (тайландский бокс), Р.Загороднюк (бокс), збірна команда м. Ялти по городковому спорту (капітан — А.Бабич).
Найбільш популярними масовими міськими заходами є «Кримська зима», «Зимове море», спортивні свята, приурочені до дня міста, Дню спорту України.
Влітку Ялта стає одним з центрів культурної життя країни, літньою столицею України. Тут проводяться фестивалі театру і кіно (Міжнародний фольклорний фестиваль, з 1999 р.); Міжнародний телекінофорум «Разом» (з 2000 р.), Міжнародний фестиваль класичної музики «Зірки планети», фестиваль «Море друзів», «Біля Чорного моря» та інші.
У місті легалізована діяльність 285 суспільних об’єднань громадян, з них — 17 регіональних відділень політичних партій і 57 релігійних організацій. Велика Ялта давно привертає видатних людей. Тут побували сотні письменників, композиторів, художників, кінематографістів, відомих співаків і акторів.
[ред.] Туристичні об’єкти
- Ялтинська набережна
- Центр органної музики ( неподалік Лівадійського палацу, вул.Батуріна,4, в колишньому приміщенні електростанції палацу. Орган створив Володимир Хромченко. )
- Православна Церква Св’ятого Іоана Золотоустого,
- Православна Церква Алєксандра Нєвського,
- багато інших православних храмів,
- римсько-католицький костьол,
- вірменська церква, побудована в 1909-1014 роках архітектором Г. Тер-Мікеляном за ескізами художника Вардгеса Суренянца
- будинок-музей А. П. Чехова,
- будинок-музей Лесі Українки,
- колишній палац Еміра Бухарського. Зведений в 1907—1911 рр.
- «Поляна казок»,
- музей скульптури і флористики,
- перший в Україні приватний зоопарк «Казка».
[ред.] Адміністративний устрій
До складу регіону Великої Ялти входять 2 міста (Ялта і Алупка), 21 селище і 9 сіл.
[ред.] Персоналії
- Лігнау Олександр Георгійович — Генерал-Хорунжий збройних сил Української Держави.
- Літровник Володимир Кимович — український звукооператор.
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ Михайло Лінецький. «Наші проекти». Освітньо-інформаційний центр Есперанто. персональний сайт Михайла Лінецького. http://lineckij.kiev.ua/esperanto/index.files/Page315.htm. Процитовано 2011-02-28.
- ↑ а б Єфім Зайдман; Шабала Максим (переклад українською). «Ялта - колиска есперанто-руху». http://jaltaespero.narod.ru/ukr/festivalo.html.
[ред.] Посилання
 |
Ялта у Вікісловнику? |
|---|---|
 |
Ялта на Вікісховищі? |
- Музей Лесі Українки
- http://www.yalta.com.ua (рос.) (англ.)
- Карта міста
- Фото міста Ялта
- Фотогалерея вечірньої Ялти
- Веб-сервер камера Ялти
- Усі новини Ялти
- Ялтинський міський форум
- Я Ялта
- Велика Ялта (фото, опис, проживання)
[ред.] Галерея
-
Ялта. 2 січня 2011 р.
-
Ялта. 2 січня 2011 р.
-
Ялта. 2 січня 2011 р.
-
Ялта. 2 січня 2011 р.
 Населені пункти Ялтинської міськради |
||
|---|---|---|
| Міста: | Алупка · Ялта | |
| Смт: | Берегове · Виноградне · Відрадне · Восход · Гаспра · Голуба Затока · Гурзуф · Кацівелі · Кореїз · Краснокам'янка · Курпати · Лівадія · Масандра · Нікіта · Ореанда · Паркове · Понизівка · Санаторне · Сімеїз · Совєтське · Форос | |
| Села: | Оползневе | |
| Селища: | Високогірне · Гірне · Данилівка · Куйбишеве · Лінійне · Олива · Охотниче · Партизанське | |
|
|||||
 Міста і смт АР Крим |
||
|---|---|---|
| Міста: | Алупка · Алушта · Армянськ · Бахчисарай · Білогірськ · Джанкой · Євпаторія · Керч · Красноперекопськ · Саки · Сімферополь · Старий Крим · Судак · Феодосія · Щолкіне · Ялта | |
| Смт: | Аграрне · Аерофлотський · Азовське · Багерове · Берегове · Виноградне · Відрадне · Вільне · Восход · Гаспра · Гвардійське · Голуба Затока · Гресівський · Гурзуф · Заозерне · Зуя · Кацівелі · Кіровське · Коктебель · Комсомольське · Кореїз · Красногвардійське · Краснокам'янка · Куйбишеве · Курортне · Курпати · Леніне · Лівадія · Масандра · Миколаївка · Мирний · Молодіжне · Научний · Нижньогірський · Нікіта · Новий Світ · Новоозерне · Новоселівське · Новофедорівка · Октябрське · Орджонікідзе · Ореанда · Паркове · Партеніт · Первомайське · Понизівка · Поштове · Приморський · Роздольне · Санаторне · Сімеїз · Совєтське · Совєтський · Форос · Чорноморське · Щебетовка | |
|
||||||||||
|
||||||||
