Яманака Сінья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яманака Сінья
Shinya yamanaka10.jpg
Народився 4 вересня 1962(1962-09-04) (51 рік)
Хіґаші-Осака, Осака
Місце проживання Японія, США
Громадянство Японія Японія
Alma mater Університет Кобе
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології та медицини (2012), Breakthrough Prize in Life Sciences (2013)
Nobel prize medal.svg

Ямана́ка Сі́нья (яп. 山中伸弥, やまなかしんや, МФА: [jamanaka ɕinja]; * 4 вересня 1962) — японський науковець, професор Інституту передових медичних наук в Кіотському університеті. Директор Центру з дослідження та застосування iPS-клітин (Center for iPS Cell Research and Application (CiRA) ) цього університету, провідний дослідник Інституту серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско. Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 2012 року (разом з Джоном Гердоном) «за праці в галузі біології розвитку та отримання індукованих стовбурових клітин».[1]

Біографія[ред.ред. код]

  • 4 вересня 1962 — народився в місті Хіґаші-Осака префектури Осака.
  • 1980–1987 — отримав вищу медичну освіту в Університеті Кобе, Кобе, Японія.
  • 1987–1993 — захистив докторську дисертацію в галузі фармакології у Вищій школі Міського Університету Осаки, Осака, Японія. після захисту Яманака вирішив продовжити наукові дослідження в США.
  • 1993–1996 — працював в Інституті серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско. Там вивчав функції продукту гена c-Myc за допомогою специфічних ліній нокаутував мишей.
  • 1996–1999 — професор-асистент в Медичній школі Університету Осаки
  • 1999–2005 — професор Інституту науки та технологій Нара — саме тут Яманака почав зосереджувати свої дослідження на механізми, що обумовлюють унікальні властивості ембріональних стовбурових клітин.
  • З 2005 року до сьогодні — професор Інституту передових медичних наук в Кіото, де і почав проводити перші експерименти з індукції плюрипотентності в соматичних клітинах.

Основні наукові досягнення[ред.ред. код]

  • 2003 — визначив найважливішу роль Nanog у підтримці плюрипотентності в ЕСК[2]
  • 2004 — виявив роль mTOR в самовідновленні ЕСК миші[3]
  • 2006 — уперше в світі отримав iPS-клітини миші[4]
  • 2007 — отримав повністю епігенетично перепрограмовані iPS-клітки[5]
  • 2007 — вперше в світі отримав iPS-клітки людини (одночасно з Томсоном)[6]
  • 2008 — отримав iPS-клітки без використання інтегруються в ДНК вірусних векторів[7]

Публікації[ред.ред. код]

  • Takahashi, K., Yamanaka, S.: Induction of pluripotent stem cells from mouse embryonic and adult fibroblast cultures by defined factors. In: Cell. Band 126, 2006, S. 663–676.

Визнання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Атрибути лікаря Це незавершена стаття про вченого-медика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.