Ямауба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення Яма-уба Тойотою Хоккеєм (1780-1850)

Яма-уба (яп. 山姥) — йокай ("дух" або "монстр") в . Ім'я може вимовлятися також як Ямамба або Яманба. Її іноді плутають з Юкі-онна ("сніговою жінкою"), але ці дві фігури не одне й те ж саме.

Вигляд[ред.ред. код]

Яма-уба виглядає як стара жінка, зазвичай огидна. Її неохайне волосся довге та золотисто біле, її кімоно (зазвичай червоне) брудне та обірване. Її ріт, інколи говорять, розтягнут на всю довжину обличчя, а деякі зображення надають їй другого рота зверху на голові. Вона може змінювати свій вигляд, і вона використовує цю тактику для великого успіху для захоплення своїх жертв.

Поведінка[ред.ред. код]

Яма-уба мешкає в глибоких лісах та горах Японії. В різних регіонах її вважають місцевою. Більшість історій каже, що вона живе в хатині.

Інше зображення Хокусаєм

Яма-уба полює на мандрівників, хто загубився в її лісистому лігві. Її тактика змінюється від історії до історії. Інколи вона змінює вигляд на вродливу жінку або, можливо, на когось з коханих жертви. Іноді зберігає свою відьмоподібну форму та грає роль безпорадної старої жінки. Приспав пильність жертви, ямауба її вбиває та з'їдає на місці. Іноді відьма заманює необережних до своєї хати, там відгодовує та потім з'їдає. Буває, вона назвавшись провідником, заводить нещасних в круті скелі та зіштовхує їх в прірву. В таких випадках ямауба може перетвоюрвати свої волоси в отруйних змій, жалячих жертву.

Ямаубі ставиться також в провину викрадення та поїдання дітей. В Японії батьки використовують цей образ, лякаючи своїх нащадків в разі їх неслухняності.

Через те, що яма-уба багато в чому нагадує оні, деякі дослідники відносять її до тих демонічних істот. Велика різниця між ямауба та оні заключається к тому, що вона, на відміну від демонів, не є непереможною. В деяких легендах розповідається про те, що ямауба — істота нічна, а вдень вона знерухомлена. Розповідається також, що єдиним слабким місцем її є якась квітка, в якій знаходиться душа ямауби. Якщо ту квітку знайти та знищити, то відьма загине.

Ямауба не відрізняється великим розумом, іноді її жертвам вдається відьму перехитрити. З іного богу, вона визнаний майстер чаклунства, знавець цілющих та приворожуючих напоїв, а також отрут. Відомі випадки, коли відьма ділиться своїм таємним знанням з кимось із людей, якщо той доставить їй іншу людину на поживу, або спроможет буде на який-небудь інакший сатанинський обмін.

Існування переказів про ямаубу простежено вченими від періоду Хейан (7941185 роки). Незважаючи на свою природу хижака та злодійки, в деяких творах ямауба показана з позитивного боку. Так, в одній з драм для театру но Дзеамі Мотокійо ямауба постає люблячою годувальницею, виростившою та виховавшою великого героя та мудреця Саката но Кіетакі. В інших оповіданнях вона іноді зображується вічно самотньої мандрівницею, живучою в гармонії з природою.

Див. також[ред.ред. код]