Яма (дева)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм» Hindu swastika

Тибетське представлення Ями

Яма (санскр. यम — «Близнюк») — дева, напівбог, в індуїзмі син Сур’ї, Володар Пекла, Страж Півдня. Цар Смерті і Справедливості. Був першою людиною і першим померлим і тому став царем загробного світу. Відповідно до Вед син Сур’ї, солярного божества індуїзму (іноді називається Вівасвят) і Саранью, дочки Тваштара. У Ведах зберігся діалог Ями з його сестрою Ями (та пропонує йому інцест, але він відмовляється, мотивуючи це близьким спорідненням; цей принцип пізніше відбитий в індійських правових кодексах).

Історія[ред.ред. код]

Яма і його сестра-близнюк Ямі, що стала рікою Ямуною, були першими живими істотами, що залишили цей світ і відправилися в царство смерті, вказавши шлях туди всім живим. Він син Сонця — Вівашвата. Відповідно до Макса Мюллера він, осягнувши зміст щоденних сходів і заходів Сонця, був першим, хто пройшов життєвий шлях зі сходу на захід, першим смертним, першим, хто вказав нам дорогу в те місце, де сонце життя закочується — захід. Він владика Смерті. Яма виступає провідником для тих, хто йде зі світу живих, у цьому йому допомагає пара величезних псів з чотирма очима і величезними ніздрями. Охороняючи володіння бога смерті, вони блукають серед живих, хапають тих, чий термін скінчився, і тягнуть на суд до хазяїна. Як Суддя він керує своїм судом. Його переписувач Чітрагупта зачитує вголос свій журнал Агра-Сандхані, у якому зафіксовані всі земні діяння і помисли людини. Після того, як запис прочитаний, Яма зважує добрі і злі вчинки, і душу померлої людини або підносить на Небеса (Сварга), або опускає в ХІІ пекельну обитель (Нарака).

Вважається, що через чотири години сорок хвилин після того, як душа залишить тіло, вона з'являється перед Ямою, і до того часу тіло покійного не можна спалювати.

За легендою Брахма, створивши світ, вирішив, що необхідно спеціальне місце для суду над грішниками і їхнього покарання. Він попросив божественного майстра Вішвакармана створити це місце. Відтоді в житлі Ями м'який клімат, там немає нічого, що може доставити незручності або тривоги душі або тілу — адже покійний одержить по заслугах лише після того, як Яма зробить над ним свій суд. Сам же Яма з'являється перед померлим в різних виглядах, в залежності від того, грішним або праведним було його земне життя. Перед праведниками Яма з'являється у вигляді лотосоокого усміхненого Вішну, для грішників же він є гігантським чудовиськом із трьома тисячами рук, сплутаним волоссям і величезними очима без дна. Традиція каже, що царство Ями знаходиться десь на півдні. Тому цього бога вважають також заступником південної сторони світу .

Прізвиська[ред.ред. код]

  • Антака — «Згубник»
  • Дхармараджа — «Цар Справедливості»
  • Самодержець
  • Пекельний Князь
  • Дхарма — «Держава», «Обов'язок», «Закон»; персоніфікована іпостась Ями-Дхарми.

Іконографія[ред.ред. код]

Яму звичайно зображують зеленим, у червоному одязі, з короною або квіткою на голові. В одній руці в Ями булава (гада), в іншій - аркан, яким він ловить грішників. Це божество може зображуватися з двома або чотирма руками. Його їздова тварина — буйвіл (бик).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]