Ямна Горішня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ямна Горішня
Jamna Górna
Основні дані
Країна Польща Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Засноване XVI століття
Поштові індекси 38710
Географічні координати 49°35′24″ пн. ш. 22°36′41″ сх. д. / 49.59000° пн. ш. 22.61139° сх. д. / 49.59000; 22.61139Координати: 49°35′24″ пн. ш. 22°36′41″ сх. д. / 49.59000° пн. ш. 22.61139° сх. д. / 49.59000; 22.61139
Міська влада
Ямна Горішня (Польща)
Ямна Горішня
Ямна Горішня

Ямна Горішня — неіснуюче нині село, що лежало в долині потічка Ямнянки, притоки ріки Вігор, яка в свою чергу є притокою р. Сян. Нижче по течії Ямнянки знаходилися також села Ямна Долішня та Трійця, а найближчими містами були Риботичі та Арламів.

Найстарший документ, що розповідає про заселення берегів Вігора а також його приток, датується 1367 роком. Потік Ямнянка в різних джерелах називається також Ямніцею, Ямнічою, Ямною. Назва походить від слова яма — потік творить заглиблення серед пагорбів. Назва Горішня було додано для відокремлення від заснованої раніше Ямни Долішньої. Перші мешканці прибули з Макової і поселилися на цій землі за волоським правом за сприяння князя Федка Русіна. Це були мисливці та бортнарі (бджолярі). Перші згадки про них на цих теренах маємо в документі від 15 листопада 1511 року, де згадуються бортнарі королівської Ямни Горішньої. У 1565 році в селі проживало 24 господаря на 18 ланах (близько 300 га). Община мала власного священника. З 1628 року село перебувало у власності Адама Островського та його дружини Софії з роду Шоніковських. А з 1651 року Миколая Оссолінського, при якому війтом був Еліаш Лещинський. З 1674 року відлучена від староства Перемишльського і визначена як власнісь королівська. У наступні 100 років часто змінювала власника.

Після 1772 року, після першого розподілу Польщі, була продана у приватні руки. У 1812 році за 31000 злотих купив Павло Тушковський, власник маєтку в Риботичах. В руках роду Тушковських частина Ямни та навколишніх земель перебувала до 1920 року. Після смерті Павла Тушковського (17 вересня 1920 року) згідно з його заповітом маєток передано Польській академії знань у Кракові.

Недалеко від Ямни Горішньої при границі з селом Гризьова функціонувала закладена наприкінці XIX століття склодувня, що діяла до 30-х років XX століття. Поряд стояв млин та парова лісопильня, що належали М. Сегалу. З кінця XVIII до середини XX століття діяла також водяна лісопильня.

Перша церква ім. Св. Михаїла згадується вже у 1565 році, наступна була збудована в 1843, що простояла до 1946 року, коли була розібрана. Це була церква, що належала до парафії у с. Трійця. В селі також був греко-католицький цвинтар, закладений у XVI столітті і діючий до 1946 року. У 2004 році на місці давнього цвинтаря з'явились дві безіменні могили, а весною 2006 їх налічувалось вже три. Це могили Боровських (жили в Ямні з кінця XVIII ст.)та Шмілик.

9 вересня 1944 р. між Радянським Союзом та тимчасовим урядом Польщі було підписано договір про прийняття так званої Лінії Керзона як польсько-українського кордону. Згідно з ним частина земель з переважаючим українським населенням відходила до Польщі (Підляшшя, Надсяння, Холмщина). По той бік кордону опинялися близько мільйона українців. У вересні-жовтні 1944 почалося добровільне переселення, яке у 1945 році стало примусовим. 11-12 жовтня 1945 відбулася перша спроба виселення українців з села Ямна Горішня, але значна частина людей, ще перед прибуттям війська, сховалася у лісі чи у сусідньому селі Арламові, котре було виселене раніше. Люди котрі повернулися у село, жили у ньому до квітня 1947 року, коли під час операції «Вісла» їх було остаточно виселено на територію УРСР. Ті, що опинилися на території УРСР, оселилися переважно в с. Калинів Самбірсього району Дрогобицької області та у с. Звенигород Бучацького району Тернопільської області.

У 1950-х роках всі будівлі села були зруйновані, розібрана церква, бульдозерами зрівняли з землею не тільки селянські подвір'я, але й цвинтар. З кінця 1950-х територія села разом з іншими навколишніми виселеними селами належала до відпочинкового комплексу Ради Міністрів, а з 1990-х територія сіл Ямна Горішня та Ямна Долішня ввійшли до ландшафтного парку «Перемишльське Підгір'я».

Демографія[ред.ред. код]

  • 1565 — 24, священник К. Вольський
  • 1785–373 греко-католика, 12 римо-католиків, 22 єврея
  • 1840–601 греко-католик
  • 1859–515 греко-католиків
  • 1879–518 греко-католиків
  • 1890–609 греко-католиків, 29 євреїв
  • 1921–678 греко-католиків, 24 римо-католика, 39 євреїв (112 дворів)
  • 1929–736 греко-католиків
  • 1939–890 греко-католиків

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]