Янгон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Янгон
Yangon, ရန်ကုန်မြို့
Рангун
Панорама міста глядячи на південь на річку
Панорама міста глядячи на південь на річку
Девіз: Yangon Purum Manaw Ra Man
Координати: 16°48′ пн. ш. 96°09′ сх. д. / 16.800° пн. ш. 96.150° сх. д. / 16.800; 96.150
Країна М'янма
Адм. область Янгон
Settled 6 століття
Уряд
 - Мер Генерал Аунґ Тейн Лінн
Площа
 - Місто 1036 км²
 - Усього 576 км²
Населення (2007) [1]
 - Місто 4 088 000
 - Релігії Буддизм  християнство  іслам
Телефонний код(и) 1
Веб-сайт: http://www.yangoncity.com.mm
Янгон (М'янма)
Янгон
Янгон
Розташування міста на мапі М'янми

Янго́н (англ. Yangon, бірм. ရန်ကုန်မြို့, раніше Рангун) — найбільше місто та колишня столиця М'янми.

Населення міста — 4 млн або 6 млн в агломерації.

Хоча з березня 2006 року столицею країни є Найп'їдо, Янгон надалі залишається головним економічним центром країни. Інфраструктура Янгона розвинута погано в порівнянні з іншими великими містами Південно-Східної Азії. Центральні райони міста мають багато сучасних будівель, хоча і зберігають забудову колоніального періоду.

Етимологія[ред.ред. код]

Янгон - це комбінація двох бірманських слів ян і коун, які в перекладі відповідно означають «вороги» і «закінчитися». Таким чином, назва міста можна перекласти як «Кінець ворожнечі». Колоніальна назва «Рангун», швидше за все, виникла в результаті англізації вимови назви міста на араканському діалекті бірманської мови [rɔɴɡʊɴ].

Історія міста[ред.ред. код]

Ранній період[ред.ред. код]

Янгон має багату і давню історію. Як стверджую археологи ще в V ст. до н. е. тут, на березі річки Янгон, існувало поселення під назвою Оккала. Жителі Оккали займалися в основному рибним ловом [2]. На початку XI століття (в 1028-1043 рр.) на місці Оккали виникло поселення народу мон, що стало відоме як Дагон [3]. Дагон був невеликим рибальським селом, що виросло навколо пагоди Шведагон. В 1755 році, король Алаунпайя завоював Дагон, перейменувавши його «Янгон». Британці окупували Янгон під час Першої Англо-Бірманської війни (1824-1826), однак місто було повернуто бірманцям після закінчення війни. Місто було зруйноване пожежею 1841 року[4].

Колоніальний період[ред.ред. код]

A view of the Cantonment Gardens (now Kandaw Minglar Garden) in 1868.
Руїни в Нижньому Рангуні - наслідок Другої світової війни
Будинок, зруйнований ураганом Наргіз

Британці встановили контроль над Янгоном і всієї Нижньої Бірмою за підсумками Другої Англо-Бірманської війни в 1852 році. Британська адміністрація послідовно перетворила Янгон в комерційний і політичний центр Британської Бірми. Янгон був місцем заслання останнього імператора імперії Великих Моголів Бахадур Шаха II, після індійського повстання 1857 року. Грунтуючись на плані армійського інженера лейтенанта Олександра Фрейзера британці збудували нове місто з правильною сіткою кварталів в дельті, на ділянці, обмеженій зі сходу річкою Пазундонг Крик, а з півдня і заходу - річкою Янгон. Янгон став столицею всієї Британської Бірми після капітуляції Верхньої Бірми в результаті Третьої Англо-Бірманської війни в 1885 році [5] При британцях був заснований центральний госпіталь Рангуна і Рангунський університет.

Колоніальний Янгон, з його парками і озерами і міксом західної та традиційної дерев'яної архітектури, здобув популярність як «місто-сад Сходу» [5].

Перед початком Другої світової війни близько 55% з півмільйонного населення Янгона складали вихідці з Індії та інших країн Південної Азії, і лише третина - бірманці [6]. Частину населення становили карени, бірманські китайці, англо-бірманці та інші.

Янгон був центром національно-визвольного руху на чолі зі студентами-комуністами з Рангунского університету. Три загальнонаціональні страйки проти британського панування в 1920, 1936 і 1938 роках починалися в Янгоні.

З 1942 по 1945 рік Янгон був окупований японськими військами. Звільнений союзниками в травні 1945 року. Місто сильно постраждало під час війни.

4 січня 1948 Янгон став столицею Бірманського союзу.

Сучасний Янгон[ред.ред. код]

Незабаром після здобуття Бірмою в 1948 році незалежності багато колоніальних назв вулиць і парків були замінені на бірманські. У 1989 році місту повернено назву Янгон. У постколоніальний період Янгон активно забудовувався. У 1950-ті як міста-супутники були забудовані такі райони міста як Такете, Північна і Південна Оккалапа, в 1980-ті - Хлайнтайа, Швепіта і Південний Дагоун [4]. Сьогодні площа Великого Янгона становить приблизно 600 км² [7].

Фізико-географічна характеристика[ред.ред. код]

Космічний знімок околиць Янгона

Янгон розташований в Нижній М'янмі у злиття річок Янгон і Баго приблизно за 30 км від затоки Мартабан.

Клімат

Клімат Янгона згідно класифікації кліматів Кеппена - тропічний мусонний [8]. З травня по жовтень триває сезон дощів, в який випадає велика частина річної норми опадів; в сухий сезон (з листопада по квітень) кількість опадів мінімальна. У сухий сезон погода спекотна: середній максимум досягає +37°C в квітні, середній мінімум при цьому +24,3°C.

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Міська рада

Янгон управляється Комітетом з розвитку Янгона (YCDC). Комітет також координує питання міського планування [9]. Місто поділено на 4 округи. Округи об'єднують 33 райони. Кожен район управляється комітетом районних лідерів, які приймають рішення з питань благоустрою та розвитку інфраструктури. Їх юрисдикція не поширюється на міста-супутники.

Населення[ред.ред. код]

Янгон - саме густо заселене місто М'янми, проте оцінки чисельності населення міста дуже різні (останній перепис населення в М'янмі проводилася в 1983 році). За оцінкою ООН [10], в 2010 році населення міста становило 4,35 мільйона чоловік, проте згідно з оцінкою Державного департаменту США 2009 року [11] населення міста становило 5,5 мільйона чоловік. Швидше за все, оцінка Державного департаменту США точніше, оскільки оцінка ООН не враховує розширення меж міста за останні два десятиліття. Після 1948 року населення міста значно зросло за рахунок міграції населення з інших регіонів країни (в основному, власне бірманців) в такі міста-супутники як Південна Оккалапа і Такете в 1950-і і в Східний, Північний і Південний Дагоун в 1990-х. Рішення про перенесення столиці в Нейп'їдо стало причиною переїзду невідомої кількості цивільних службовців.

Янгон - найбільш багатонаціональне місто країни. Якщо до Другої світової війни відносна більшість населення Янгона становили індуси [6], то сьогодні більшість населення міста мають бірманське походження. Великі громади складають вихідці з Індії та інших країн Південної Азії і бірманські китайці, все ще переважно проживають в кварталах, прилеглих до даунтауна. Не є рідкістю змішані шлюби - особливо між бірманцями і китайцями. Також у місті проживає значна кількість араканців і каренів.

Основною мовою спілкування є бірманська. Популярними мовами для вивчення, крім англійської, є китайська, японська, французька і корейська [12].

Економіка[ред.ред. код]

Вантажні судна на берегах річки Янгон
Вуличний ринок в Даунтауні

Янгон - головний торговельний і промисловий центр країни, центр індустрії розваг і туризму. У місті виробляється п'ята частина валового внутрішнього продукту М'янми. Згідно з даними офіційної статистики за 2010-2011 податковий рік, розмір економіки Янгона склав 8930 млрд к'ят, або 23% національного ВВП [13]

Місто - ключовий комерційний центр Нижньої М'янми для всіх видів товарів - від основних продуктів харчування до старих автомобілів, хоча розвитку торгівлі суттєво перешкоджає нерозвинений банківський сектор та стан інфраструктури. В Янгоні розташований ринок Баїннаунг - найбільший центр торгівлі рисом, квасолею, бобовими та іншими сільськогосподарськими товарами [14]. Також в Янгоні розташований найбільший і найбільш завантажений порт країни - Тхілава. В Янгоні велика частка неофіційної торгівлі, основним місцем якої є вуличні ринки, розташовані вздовж вулиць Даунтауна. Однак 17 червня 2011 року, Міський комітет з розвитку оголосив про майбутню заборону торгівлі на вулицях (була дозволена з третьої години дня), та дозволі вуличної торгівлі тільки в районах проживання [15]. З 1 грудня 2099 року в Янгоні заборонено використання поліетилену високої щільності і пластикових пакетів [16].

Промисловість створює значне число робочих місць. Янгон оточує, як мінімум, 14 промислових зон [17], на 4300 підприємствах, розташованих в яких, станом на 2010 рік було зайнято близько 150 тисяч робочих [18]. Місто - центр швейної промисловості, її продукція щорічно експортується з країни на суму 292 мільйонів доларів США. Для більше 80% фабричних робітників зайнятість є постійною. Багато хто з них молоді жінки у віці від 15 до 27 років, які прибули в Янгон з інших районів країни в пошуках кращого життя [19]. Промисловість страждає від структурних (наприклад, хронічна нестача потужностей) і політичних (економічні санкції) проблем. У 2008 році потреба 2500 фабрик Янгона в електроенергії становила 120 MW [20], потреби всього міста оцінювалися від 250 MW до 530 MW [21]. Хронічна нестача електроенергії є причиною обмеження роботи промислових підприємств з 6 до 8 вечора [22]

Важливим джерелом зайнятості також є будівництво. На індустрії негативно позначився переїзд багатьох урядових установ і цивільних службовців в Нейп'їдо [23]. Згідно новими будівельними нормативами, прийнятими в серпні 2009 року, забудовники зобов'язані передбачати створення не менше 12 паркувальних місць на кожен поверх будівлі, що зводиться. У 2009-2010 фіскальному році було видано тільки 334 дозволи на будівництво (582 в 2008-2009 році) [24].

Важливим джерелом надходження іноземної валюти є туризм, хоча в порівнянні з іншими країнами Південно-Східної Азії потік туристів є незначним - близько 250 000 до шафранової революції у вересні 2007 року. Число туристів впало після шафранового революції і урагану Наргіз [25]. Недавнє поліпшення політичного клімату в країні привертає все більше число іноземних туристів і підприємців. У 2011 році пасажиропотік міжнародного аеропорту Янгона склав 300 000 до 400 000 чоловік. Однак, через недоінвестування тільки 3000 із загального числа 8000 готельних місць «придатні для розміщення туристів» [26].

Освіта[ред.ред. код]

1-й Медичний університет

В Янгоні розташовані найкращі освітні установи М'янми [27]. Проте в місті яскраво виражена нерівність можливостей між бідними і багатими школами. Практично позбавлені державного фінансування - школи змушені покладатися на добровільні та примусові збори і пожертвування з боку батьків [28], що є причиною залишення навчання багатьма учнями з бідних сімей.

Вища освіта

В Янгоні розташовано близько 20 університетів і коледжів, в тому числі найстаріший і найбільш відомий університет М'янми - Янгонський університет, однак сьогодні він готує в основному аспірантів і не реалізує програми бакалаврату. Після національного повстання 1988 року, військовий уряд закрив університет і перевів велику частину студентів університету в нові вузи, такі як Університет Дагоуна, Університет Східного Янгона і Університет Західного Янгона. Тим не менш, кращі вузу країни як і раніше знаходяться в Янгоні. Деякі спеціальності можна отримати тільки в вузах міста. Найбільш популярними вузами є Перший і Другий медичні університети, Янгонський технологічний університет, Університет комп'ютерних досліджень і Морський університет М'янми [29].

Транспорт[ред.ред. код]

Янгон - найбільший транспортний вузол країни.

Повітряний транспорт[ред.ред. код]

Міжнародний аеропорт Янгона, розташований за 19 км від центру міста, є головною повітряною гаванню країни. З нього здійснюються прямі рейси в найбільші міста Азії - Дакку, Ханой, Хошимін, Гонконг, Токіо, Пекін, Сеул, Гуанчжоу, Тайбей, Бангкок, Куала-Лумпур, Куньмін і Сінгапур, а також внутрішні рейси по 20 напрямам, основні з них - в Паган, Мандалай, Хехо, Нгапалі і Нейп'їдо.

Залізничний транспорт[ред.ред. код]

Центральний вокзал

Центральний вокзал Янгона - головний термінал залізниць М'янми - мережі із загальною протяжністю 5403 км [30].

Кільцева залізниця Янгона протяжністю 45,9 км, налічує 39 станцій, пов'язує передмістя Янгона. На поїзди, що курсують по лінії, щодня продається близько 150 тисяч квитків [31].

Автотранспорт[ред.ред. код]

Загальна протяжність автодоріг Янгона становить 4456 км (станом на березень 2011 року). Більшість доріг знаходяться в жалюгідному стані і не справляються з потоком машин [32]. Велика частина жителів міста не може дозволити собі мати особистий автомобіль і користується громадським транспортом. На приблизно 3000 маршрутах публічних і приватних перевізників діє близько 6300 автобусів, що перевозять близько 4 400 000 пасажирів на день [7] [33]. Всі автобуси і 80% таксі в Янгоні працюють на стиснутому природному газі відповідно до урядового указу 2005 року [34]. У місті діє два міжміських автовокзали [35]

З 1970 року в Янгоні діє праворульний рух [36]. Тим не менш, на дорогах міста до цих пір можна зустріти досить багато праворульних автомобілів, зроблених для ліворульного руху (в основному, ввезених з Японії).

Водний транспорт[ред.ред. код]

4 головні пасажирські пристані Янгона, розташовані в центрі міста, обслуговують в основному місцеві пороми, слідуючі в Далу, Танхлїн і дельту Іраваді [37]. 35-км канал Тванте є найбільш коротким шляхом, що зв'язує з 1990-х Янгон і дельту Іраваді.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Ступа Шведагон в Рангуні
  • Величезна золота ступа Шведагон височить над містом. Навколо ступи - храмовий комплекс з декількох десятків павільйонів. Для іноземців обладнані спеціальні ліфти, щоб не підніматися на платформу по сотнях сходинок. По периметру платформа розділена на 8 частин, відповідних 8 світилам та 8 дням тижня (у традиційному бірманському астрологічному календар і середа ділиться на дві частини). У кожній з восьми секцій знаходяться павільйони, де розташовуються святилища духів - натів. За традицією, підношення натам і медитації в павільйоні, відповідному дню тижня, коли людина народилася, призводять до виконання бажань. В одному з павільйонів висить дзвін, який англійці, намагаючись відвезти, втопили в річці, а бірманські інженери витягли з мулу і поставили назад. Навпаки Шведагона - ще одна пагода меншого розміру - Маха Візая, яка, тим не менш, не має для віруючих особливого сакрального значення і відвідується значно гірше. Її звів в 1980 році генерал Не Він, який правив країною в 1962-1988 роках, щоб, за прикладом государів давнини, поліпшити власну карму.
  • Ступа Суле, розташована в самому центрі міста на перехресті головних вулиць, за переказами, зберігає волосся Будди. У ступи Суле приносять квіти буддам днів тижня і поливають їх водою.
Вид міста Рангуна зі ступою Суле на центральній площі
  • Ступа Каба Ей була побудована за пропозицією першого прем'єр-міністра незалежної Бірми У Ну до 6-го Всесвітнього буддійському Синоду, що відбувся в 1954-1956 рр. Навколо ступи стоять зображення Будди, привезені з усіх буддійських країн світу.
  • Величезний лежачий Будда знаходиться в павільйоні Чаутхачжі Пайя. На ступнях - малюнок «сліду» Будди, за яким астрологи визначили його майбутнє.
  • Синагога Мусмеах Єшуа, заснована ще під час англійського панування. Більшість єврейських сімей давно покинули Бірму, і синагога обслуговує переважно посольства та іноземців.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Ріка в Янгоні
Ріка в Янгоні
Панорама
Панорама

Виноски[ред.ред. код]

  1. United Nations World Urbanization Prospects, 2005 revision
  2. Янгон - Рангун
  3. Founded during the reign of King Pontarika, per Charles James Forbes Smith-Forbes (1882). Legendary History of Burma and Arakan. The Government Press. с. 20. ; the king's reign was 1028 to 1043 per Harvey, GE (1925). History of Burma: From the Earliest Times to 10 March 1824. London: Frank Cass & Co. Ltd. с. 368. 
  4. а б Kyaw Kyaw (2006). У Frauke Krass, Hartmut Gaese, Mi Mi Kyi. Megacity yangon: transformation processes and modern developments. Berlin: Lit Verlag. с. 333–334. ISBN 3-8258-0042-3. 
  5. а б Yangon Summary Review and Analysis. Bookrags.com. 17 October 2005. Процитовано 17 April 2010. 
  6. а б Tin Maung Maung Than (1993). Indian Communities in Southeast Asia - Some Aspects of Indians in Rangoon. Institute of Southeast Asian Studies. с. 585–587. ISBN 9789812304186. 
  7. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок uncrd не вказаний текст
  8. Peel, MC and Finlayson, BL and McMahon, TA (2007). -1633-2007.pdf Updated world map of the Köppen-Geiger climate classification. Hydrol. Earth Syst. Sci. с. 1633–1644. doi:10.5194 / hess-11-1633-2007. ISSN 1027-5606.  Проігноровано невідомий параметр |Volume= (можливо, |volume=?) (довідка)
  9. Yangon. Asian Network of Major Cities 21. Архів [http: //www.chijihon.metro.tokyo.jp/asianet/participating_cities/yangon.htm оригіналу] за 20 June 2006. Процитовано 13 August 2006. 
  10. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок un не вказаний текст
  11. [http: //www.state.gov/r/pa/ei/bgn/35910.htm Background note: Burma]. US Department of State. Процитовано 6 March 2010. 
  12. Kyaw Soe Linn and Phyo Wai Kyaw (14 May 2007). [http: //www.mmtimes.com/feature/edu/edu002.htm Language training centres open doors to new worlds]. The Myanmar Times. 
  13. Kyaw Hsu Mon and Yadana Htun (7 November 2011). Yangon Region govt facing K22b budget black hole. The Myanmar Times. 
  14. Zaw Htet and May Thanda Win (4 September 2006). Market reforms lead to Bayintnaung boom. The Myanmar Times. 
  15. Nay Nwe Moe Aung; Moh Moh Thaw (20 June 2011). Vendors belong in markets, says YCDC. Myanmar Times. Процитовано 18 August 2011. 
  16. Myo Myo (9 November 2009). [http: //www.mmtimes.com/no496/n010.htm Mayor reiterates bag ban]. Myanmar Times. Процитовано 18 August 2011. 
  17. [http: //www.industry2.gov.mm/zone.htm Industrial Zones]. Ministry of Industry 2, Myanmar. Процитовано 25 December 2008. 
  18. Wai-Yan Phyo Oo (19 February 2010). Yangon Division Industrial Zones. Bi-Weekly Eleven (Burmese) 2 (48). 
  19. Ba Kaung (10 February 2010). [http: //www.irrawaddy.org/article.php? Art_id = 17781 Rangoon Workers End Strike]. The Irrawaddy. 
  20. Ye Lwin (26 May 2008). [http: //www.mmtimes.com/no420/b005.htm Hlaing Tharyar IZ rebuilding underway]. The Myanmar Times. 
  21. [http: //english.eviewweek.com/Myanmar-needs-more-gas-to-generate-electricity-for-Yangon.shtml Myanmar needs more gas to generate electricity for Yangon]. 3 July 2008.  [недійсне посилання]
  22. Ye Lwin (26 March 2007). Industrial zones to run at night. The Myanmar Times. 
  23. Zaw Htet (3 September 2007). [http: //www.mmtimes.com/feature/Construction/ con01.htm Property market continues to recover]. The Myanmar Times. 
  24. Htar Htar Khin (February 2010). High-rise building slowing down. The Myanmar Times 26 (9). 
  25. Weekly Eleven Journal (27 November 2008). Tourism decline in Burma in 2008. Burma Digest.  [недійсне посилання]
  26. Colin Hinshelwood (9 February 2012). [http: //www.irrawaddy.org/article.php? art_id = 23002 Rangoon Hotels Struggle to Meet Tourist Demand]. The Irrawaddy. 
  27. [http: //burmalibrary.org/docs4/HRDU2006-CD/education.html HRDU Yearbook 2006 Chapter 9: Rights to Education and Health]. Human Rights Documentation Unit. Процитовано 14 September 2008. 
  28. Yee May Aung (10 September 2008). [http: // english. dvb.no/news.php? id = 1732 Educationalists concerned by Burmese literacy rate]. DVB.  [недійсне посилання]
  29. Minh Zaw (28 March 2008). [http: //www.mmtimes .com / feature / edu08 / e001.htm HR key to development]. The Myanmar Times. 
  30. MR to link Mandalay and Bhamo. New Light of Myanmar. 22 February 2010. 
  31. Yeni (30 January 2008). [http: //www.irrawaddy.org/multimedia.php? Art_id = 10074 The Railway Bazaar]. The Irrawaddy. 
  32. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок w11-30yr-plan не вказаний текст
  33. Yan Naing Hein. First private bus line in Yangon launched. The Myanmar Times. 
  34. Wai Moe (14 October 2008). [http: //www.irrawaddy.org/highlight.php? Art_id = 14444 Rangoon Commuters Afraid of Gas Explosions]. The Irrawaddy. 
  35. [http: //www.myanmars.net/myanmar-travel/myanmar-yangon/yangon.htm#Getting_Around Getting Around Yangon]. Myanmar's Net. Процитовано 14 October 2008. 
  36. [http: //select.nytimes.com/gst/abstract.html? Res = F10913F93F5F1B7493C5A91789D95F448785F9 Burma Makes Road Switch]. The New York Times. 7 December 1970. Процитовано 22 May 2010. 
  37. [http: //www.lonelyplanet.com/myanmar-burma/yangon-rangoon/transport/getting-there-away Yangon - Getting there and around]. Lonely Planet. Процитовано 26 July 2009. 
  38. http://www.bernama.com/bernama/v6/newsindex.php?id=652059

Посилання[ред.ред. код]

М'янма Це незавершена стаття з географії М'янми.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.