Янко із Чарнкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Янко із Чарнкова
Народився приб. 1320
Чарнков
Помер 1387
Гнєзно
Підданство королівство Польща
Діяльність політик, історик
Посада віце-канцлер
Термін 1366–1371 роки
Конфесія католицтво
Батько Богуміл
Рід Чарнковські
Herb Nalecz.jpg

Янко із Чарнкова (*приб. 1320 —†1387) — державний діяч королівства Польського, хроніст.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив зі шляхетського роду Чарнковських гербу Наленч. Син Богуміла, старости чаррнковського. Вивчав право. У 1352 році стає канцлером Андрія Вішліца, єпископа Шверінського. У 1355 році виконував дипломатичне доручення до папи римського Інокентія VI в Авіньойні. По поверненю вступив у сан священика у тарнові. Згодом призначаєтсья каноніком у Бютцові (Мекленбург), послідовно обіймає церковні посади у Гнєзно, Вроцлавеку, Познані та Кракові. У 1360 році приєднується до королівської канцелярії. У 1366–1371 роках обіймав посаду віце-канцлера. У 1368 році стає архидіяконом Гнєзно.

Після смерті короля Казиміра III Великого у 1370 році, Янко підтримав претендента на трон Казиміра IV Померанського проти Людовика I, короля Угорщини. Втім партія Казиміра Померанського зазнала поразки, а Янко було засланий у 1371 році. Він зміг повернути до Польщі лише у 1375 році. Втім відійшов від політичних справ, зайнявшись складання історичної хроніки, яку завершив у 1386 році. Помер Янко з Чарнкова у 1387 році.

У своїй праці автор подає історичні події. що охоплюють період королювання Людовика I, також у хрониці відображено побут та звичаї польської шляхти й королівського двору.

Джерела[ред.ред. код]

  • Bibliografia Literatury Polskiej — Nowy Korbut, t. 2 Piśmiennictwo Staropolskie, Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1964, s. 103–104