Яновський Віктор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Яновський
Загальна інформація
Народження 1886(1886)
Смерть після 1932
Громадянство  УНР
Національність українець
Військова служба
Роки служби 19181921
Приналежність  УНР
Вид ЗС  Армія УНР
Війни / битви Радянсько-українська війна
(Другий зимовий похід)
Нагороди та відзнаки
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

Ві́ктор Яно́вський (нар. 1886 — пом. після 1932) — український військовий діяч, інженер-залізничник.

З життєпису[ред. | ред. код]

Старший інспектор міністерства шляхів УНР. У 1921 році Яно́вський увійшов до складу Повстансько-партизанського штабу. у ППШ відповідав за організацію повстанських осередків на залізницях. З жовтня 1921 року Віктор Яновський — начальник цивільного управління штабу Повстанської армії генерала Юрія Тютюнника, учасник Другого Зимового походу у листопаді 1921 року у складі Волинської повстанської групи. За планами Тютюнника мав обійняти посаду міністра комунікації в новому повстанському уряді України.[1]

На еміграції у Польщі, у 1930-х роках входив до Українського Воєнно-Історичного Товариства у Варшаві[2], друкував статті на військово-історичні теми у журналах «За Державність» і «Табор». Про події Листопадового рейду залишив спогади, що були надруковані у 1932 році під назвою «За Україну, за її долю».

Подальша доля Віктора Яновського залишається невідомою.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]