Янівський концентраційний табір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 49°51′15″ пн. ш. 23°59′16″ сх. д. / 49.8543389° пн. ш. 23.9879611° сх. д. / 49.8543389; 23.9879611

Єврейські в'язні та машина для перемелювання кісток у Янівському таборі (1943 рік. Див. Акція 1005)

Янівський концентраційний табір (нім. Zwangsarbeitslager Lemberg-Janowska) — табір примусової праці (у деяких джерелах — винищувальний табір), створений нацистською владою у жовтні 1941 на вулиці Янівській (тепер — вулиця Шевченка) у Львові, куди зганяли політичних в'язнів, військовополонених, а найбільше — євреїв.

Янівський табір був транзитним табором, звідки зазвичай депортували до Белжецького винищувального табору. Німці зліквідували табір у середині листопада 1943, винищивши більшість в'язнів. За час існування Янівського концентраційного табору в ньому знищено від 50 до 200 тис. людей.

Фільм[ред.ред. код]

На 19-му Міжнародному кінофестивалі в Кракові сценариста документальної короткометражки «Вісім тактів забутої музики» (1982) про оркестр із в'язнів Янівського концтабору Ігоря Малишевського було відзначено призом «Бронзовий дракон» за найкращий кіносценарій.[1] Однак за свідченням лауреата він свого приза так і не отримав, як і грошової винагороди, адже їх одразу забрав московський представник на фестивалі.[2]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]