Ян Анджей Морштин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Анджей Морштин
Rigaud Jan Andrzej Morsztyn.png
Народився 24 червня 1621(16210624)
Рациборськ
Помер 8 січня 1693
Париж
Підданство Річ Посполита, королівство Франція
Діяльність політик, поет
Конфесія кальвінізм, католицизм
Рід Морштини
Дружина Катерина Гордон
Діти 1 син та 3 доньки
POL COA Leliwa.svg

Ян Анджей Морштин (пол. Jan Andrzej Morsztyn, 24 червня 1621 —†8 січня 1693) — польський державний діяч, поет та перекладач часів Речі Посполитої.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив зі шляхетського роду Морштинів гербу Леліва. Батьки Яна Анджея були впливовими кальвіністами. Навчався спочатку у Ледйенському університеті (Голландія), згодом у Франції та Італії. Після повернення завдяки дружнім стосункам з родом Любомирських отримав протекцію при королівському дворі. У 1647 році отримує посаду стольніка сандомірського. У 1649 році увійшов до почту польного коронного гетьмана Єржи Себастьяна Любомирського, а у 1653 році опинився при дворі короля Яна II Казимира.

У 1656 році отримує тут посаду секретаря та старости завихостського. У 1658 році призначаєтсья коронним секретарем. Того ж року отримує посаду старости тимбаркського та ковальського. У 1659 році одружився на доньці полковника корони Генріха Гордона — Катерині, яка була придворною дамою королеви Марії Луїзи Гонзага.

У 1660 Яна Анджея призначаються старостою малогощським, а у 1661 році — варцьким. Тоді ж перейшов з кальвінізму до католицизму. У 1667–1669 був старостою тухольським. У 1668 році стає великим підскарбієм коронним. На цій посаді виконував декілька важливих дипломатичних завдань. Після зречення короля Яна II Казимира підтримував кандидатуру Людовика II Бурбон-Конде. У 1669 році від Краківського воєводства брав участь у виборах короля Міхала I Вишневецького.

У 1673 році вдруге призначається старостою тухольським. На цій посаді перебував до 1681 року. У 1674 році від Сандомірського воєводства брав участь в обранні короля Яна III Собеського. У 1683 році проти Морштина почалося слідство щодо використання королівської скарбниці у власних інтересах. Не чекаючи суду він втік до Франції, де перейшов до французького підданства й став секретарем короля Людовика XIV. Помер у 1693 році у Парижі.

Творчість[ред.ред. код]

Захопленність поезією припадає на період з 1637 по 1661 років. Ще в роки навчання за кордоном Ян Анджей Морштин перейнявся ідеалами романської культури і нових естетичних течій, які пізніше в його творчості органічно перепліталися з суто національним колоритом образів і ситуацій, типом гумору, чином думок. Його лірика — вище досягнення польського маринізму — збереглася у 2 рукописних збірках: «Спека, або песья зірка» (1647 рік) і «Лютня» (1661 рік), які були вперше видані у XIX ст.

Морштин також перекладав твори Горація, Торквато Тассо, Джамбатисти Марино, сучасних італійських і французьких поетів. Йому польське мистецтво зобов'язане першими контактами з французьким класицизмом: у 1662 році при королівському дворі була поставлена трагедія П.Корнеля «Сид», перекладена Морштином.

Стиль[ред.ред. код]

Його лірика відрізняється незвичайною легкістю форм, вона вільна від перевантаженості образами, узятими з античної міфології, від риторичних нашарувань, таких характерних для попередньої йому поезії. Природна принадність позбавленого будь-якої надуманості оповідання, вишуканість описів, емоційна безпосередність, філігранна витонченість стилю поєднуються у Я. А. Морштина з прозорою гармонійністю композиції. Дотепність, вражаюча за глибиною думки і виразністю лапідарність, тонка гра слів, незвичайне зіставлення метафор, що народжує яскравий образ, віртуозне використання антитези в поєднанні з багатством версифікації і різноманітною ритмікою, що відображає динаміку думок і почуттів ліричного «я», робить лірику Морштина неперевершеним зразком поезії польського бароко.

Джерела[ред.ред. код]

  • Jacek Jędruch, Constitutions, Elections and Legislatures of Poland 1493–1993, Hippocrene Books, 1998, ISBN 0-7818-0637-2, p. 147–148