Ян Вікторс

Ян Вікторс
нід. Jan Victors
Портрет Яна Вікторса роботи Якоб А. Баккера, 1642
Народження	1619(1619) Амстердам
Смерть	1679(1679)
	Індонезія, тоді Голландська Ост-Індія
Країна	Нідерланди
Релігія	протестантизм
Жанр	портрет
Діяльність	художник
Напрямок	реалізм
Вплив	Рембрандт
Вчитель	Рембрандт
Твори	Joseph interpreting the dreams of the baker and the butlerd, The greengrocer at the sign of 'De Buyscool'd і The swine butcherd
Роботи в колекції	Штедель, Художній інститут Чикаго, Музей Ґетті, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен, Королівський музей витончених мистецтв, Тель-Авівський музей мистецтв, Амстердамський музейd, музей Дордрехтаd, Музей Ізраїлю, Рейксмузей, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей Франса Галса, Баварські державні колекції картинd, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Національна галерея мистецтв, Museum Catharijneconventd, Національна галерея Ірландії, Six Collectiond, Берлінська картинна галерея, National Art Gallery of the Netherlandsd, Музей Вальрафа-Ріхарца, Національний музей Швеції, Museum of John Paul II Collectiond, Museumslandschaft Hessen Kasseld, Державні музеї Берліна, Agnes Etherington Art Centred, Musée d'art et d'archéologie de Laond, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted, Музей герцога Антона Ульріха, Національний музей, Національний музей Кардіффа, Галерея мистецтв Вокера, Мистецька галерея Йоркаd, Епслі-хаус і Brighton Museum & Art Galleryd
Ян Вікторс у Вікісховищі

Ян Вікторс (нід. Jan Victors, хрещений 13 червня 1619, Амстердам — грудень 1679, Індонезія) — нідерландський художник Золотої доби, автор полотен, головним чином, на біблійні та історичні сюжети.

Біографія

Ян Вікторс народився у 1619 році в Амстердамі в родині бідного теслі. В податкових документах міста Гарлем за 1772 рік зазначений як учень Рембрандта. Хоча немає певності, що він працював у рембрантівській майстерні, наслідування стилю Рембрандта помітне в його роботах, зокрема у відомій картині «Молода дівчина біля вікна» (1640). Це полотно було створене Вікторсом у віці лише 20 років, проте очікуючий погляд дівчини є прикладом чудового відтворення характеру. Після катастрофічного в історії країни 1722 року, як і для більшості художників в Амстердамі, для Вікторса настали важкі часи. Він був змушений полишити живопис і у 1676 році влаштувався на роботу до Ост-Індійської компанії на посаду нід. ziekentrooster, що поєднувала обов'язки медбрата і священослужителя. Помер невдовзі після прибуття до Індонезії, тоді Голландської Ост-Індії.

Творчість

Ян Вікторс писав портрети, жанрові сцени, картини на історичні сюжети (на полотні і дошці). Подібно іншим учням і послідовникам Рембрандта у 1640-х і на початку 1650-х років, значну частину його робіт складали великі полотна на біблійні сюжети. Незважаючи на сильний і явний вплив Рембрандта, для стилю Вікторса характерні більш виразні і театральні жести і постановка. Його картинам властиві об'ємні драпірування, округлі форми, монументальний формат і плавна техніка з помірним м'яким світлом і насиченими кольорами. Біблійні сцени творів часто взяті зі Старого Заповіту.

Після 1650 року художник приділяє більше уваги зображенню вуличного життя: сільських торговців, знахарів, м'ясників і ремісників. Поступово в роботах стає помітним поєднання впливів Пітера Ластмана, Абрагама Блумарта, а також учнів Рембрандта Говерта Флінка і Ґербранда ван ден Екгоута.

Роботи

• 
  «Мойсей отримує брагословення від Йофора», 1635; Музей образотворчих мистецтв, Будапешт.
• 
  «Ярмарковий лікар», 1635; Музей образотворчих мистецтв, Будапешт.
• 
  «Яків благословляє синів Йосифа», 1635; Музей образотворчих мистецтв, Будапешт.
• 
  «Молода дівчина біля відчиненого вікна», 1640; Лувр, Париж.
• 
  «Мандрівники», 1635; Музей образотворчих мистецтв, Будапешт.
• 
  «Есфір і Аман перед Артаксерксом»,1635/40; Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн.
• 
  «Авраам та Ісак перед жертвоприношенням», 1642; Тель-Авівський музей мистецтв.
• 
  «Паром», 1660-ті рр.; Ермітаж, Санкт-Петербург.

Джерела

a. ^{^} Цікавим є те, що оскільки художник був кальвіністом, щоб уникнути зображення ідолопоклонства, він утримувався від написання Христа і уникав його образу.