Ян Гаштольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Ґаштольд
Народився бл.1393
Вільне
Помер 1458/1460
Вільне
Національність литвин
Інші імена Йонас Ґоштаутас
Діяльність військовий, державний діяч
Посада маршалок дворний, намісник смоленський, воєвода троцький, віленський
Родичі князь Семен Олелькович (зять)
Дружина Дорота із Задорів
княжна Ельжбета з Друцьких-Трабських
Діти Войцех, Мартин, Юрій (?), Марія, Олександра (?) (або Андрій, Станіслав)
Herb Abdank.svg

Іван (Івашко, Ян) Ґашто́льд, або Гаштольд, Гастольд, Гостовт, гербу Абданк (лит. Jonas Goštautas; *близько 1393, Вільне —†1458/1460[1], там же) — литовський шляхтич, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Прославився в легендарній Грюнвальдській битві.[2]

На Городельській унії 1413 року прийняв герб «Габданк» (Каспер Несецький вказує, що герб Абданк взяв інший Ян Ґаштольд — гетьман військ литовських в Ґрюнвальдській битві 1410 р., соратник Вітовта[1] — Великого князь Литовського, Руського та Жемайтійського).

1422 р. брав участь в укладанні Мельницького миру. Підтримував Свидриґайла в його боротьбі проти Яґайла, в 1432 році — Сиґізмунда Кейстутовича в боротьбі проти Свидриґайла (1431 р. потрапив в полон до поляків[1]).

У 1440 році очолив угруповання магнатів, яке домогалося обрання великим князем сина Владислава II Яґайла Казимира IV[3], після чого став його вихователем і фактично правителем Великого князівства Литовського.
Після того, як в 1447 році Казимир IV був обраний польським королем, перейшов в опозицію до нього через недотримання обіцянки повернути Поділля Великому Князівству Литовському; на посаду протегував кандидатуру зятя — київського[4] (слуцького[1]) князя Симеона Олельковича[1]).

Замок у Тикоцинах

Крім Ґеранен поблизу Ліди, володів отриманими від великих князів Медниками під Вільнюсом, Тикоцинами на Підляшші, Дев'янишками і Жосле на території сучасної Литви, Дорогобужем на Смоленщині і Полонним на Волині.

Посади[ред.ред. код]

Староста дорсунський (1422 р.), маршалок дворний великих князів литовських Вітовта і Свидриґайла (1426 -1431 рр.), намісник смоленський (1433 р.), воєвода троцький (1440–1443 рр.) та віленський (з 1443 р.).

Сім'я[ред.ред. код]

Був двічі одружений. Мав трьох синів: Войцеха, Мартина і (ймовірно[4]) Юрія; та двох доньок: Марію і Олександру (або одну — Марію[4]). Донька Марія — дружина київського князя Семена Олельковича.[4]

За версією Каспера Несецького, синів було двоє:

  • Андрій — маршалок литовський в 1442 р.
  • Станіслав — каштелян троцький, староста жмудський.[1]).

Література[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… s. 184
  2. Jan Iwaszko Gastold (Gasztolt) (c.1393 — 1458) (пол.), (англ.), (рос.)
  3. Jonas Daugirdas (b. Abt. 1401)
  4. а б в г Gasztoldowie (01) (пол.)
Попередник
Ян Довґерд
POL województwo wileńskie II RP COA.svg Воєвода віленський
14431458
POL województwo wileńskie II RP COA.svg Наступник
Іван Монивидович