Ян Дидерик ван дер Ваальс
Ян Дидерик ван дер Ваальс (нід. Johannes Diderik van der Waals, 23 листопада 1837, Лейден — 8 березня 1923, Амстердам) — голландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1910 р.
Зміст |
Біографія [ред.]
Ян Ван-дер-Ваальс народився 23 листопада 1837 р. в сім'ї Якобуса Ван-дер-Ваальса, столяра, і Елізабет Ван-дер-Ваальс (дівоче прізвище Ван-ден-Бург).
Після закінчення школи Ван-дер-Ваальс працював учителем молодших класів у рідному місті Лейден. Не маючи допуску до навчання, він все ж відвідував лекції у Лейденському університеті як вільний слухач (Abitur) з 1862 по 1865 рр. З 1864 р. він працює вчителем у Девентері. З 1866 р. працював у школі в Гаазі, де згодом став директором. Продовжив навчання в університеті.
У 1873 удостоєний звання доктора філософії Лейденського університету за дисертацію: «Over de Continuiteit van den Gas — en vioeistoftoestand». Джеймс Клерк Максвелл, сказав про роботу Ван-дер-Ваальса: "Воа зразу поставила його ім'я в один ряд з найвидатнішими іменами в науці".
З відкриттям Амстердамського університету (1877) став професором фізики цього університету, і працював тут у 1877-1908 роках.
Доробок [ред.]
Більша частина робіт стосується теоретичної молекулярної фізики. У 1869 р. він відкрив існування міжмолекулярних взаємодій, які згодом було названо на його честь — сили Ван-дер-Ваальса. У 1873 р. в рамках своєї дисертації розвинув модель газоподібного і рідинного стану речовини. На основі цієї моделі вивів рівняння стану, згідно з яким показано, що рідина і газ переходять з одного стану в інший. За це досягнення Ван-дер-Ваальс одержав у 1910 р. Нобелівську премію з фізики.
Праці [ред.]
- Die Kontinuität des flüssigen und gasförmigen Zustands (1873)
- Lehrbuch der Thermodynamik (zwei Bände, 1908—1912)
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
|
|||||||||||||||||
