Ян Завейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Завейський
Jan Zawiejski.jpg
Дата народження 20 червня 1854(1854-06-20)
Місце народження Краків
Дата смерті 9 вересня 1922(1922-09-09) (68 років)
Місце смерті там же
Працював у містах Львів, Краків
Ян Завейський у ВікіСховищі

Ян Завейський (пол. Jan Zawiejski, 20 червня 1854 Краків — 9 вересня 1922 там же) — краківський архітектор.

Біографія[ред.ред. код]

Походив із давньої краківської родини Файнтухів, частина якої змінила прізвище. Брат скульптора Мечислава Леона Завейського. Закінчив краківську гімназію св. Анни. Навчався в політехнічних університетах Мюнхена (18721873) і Відня (18731878). Серед віденських викладачів Завейського — Генріх фон Ферстель, Карл Кеніг. Стажувався в Берліні та у 18801882 у Ферстеля при будівництві Нового університету у Відні. Працював у Львові. У 18901894 роках викладав у Вищій промисловій школі Кракова. У 18961897 член Політехнічного товариства у Львові.[1] Від 1900 року став міським архітектором Кракова. До 1900 року працював у стилях неоренесансу та необароко, пізніше — модерну. Брав участь у численних архітектурних конкурсах. Член журі конкурсу проектів реконструкції львівської ратуші.[2], фасадів Національного музею на Вавелі (1912)[3]. Займався акварельним живописом, писав оповідання із життя Кракова. Кавалер ордена Франца-Йосифа. Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі у родинному гробівці, поле № 23.[4]

Роботи
  • Санаторій у Криниці, спроектований у стилі італійського неоренесансу спільно з Юліаном Недзельським (1884). Конкурсний проект. Експонувався у краківській Виставці польського мистецтва[5]
  • Парафіяльний костел у Криниці, спроектований спільно з Юліаном Недзельським.
  • Театр ім. Ю. Словацького у Кракові (18891893).
  • Фасади Палацу справедливості у Львові, на нинішній вулиці Князя Романа (збудовано до 1895, архітектор Франциск Сковрон)[6].
  • Жіноча школа у Кракові на Клепарському ринку, 18 (19011902)[7].
  • Дім Торгівельної академії на вулиці Капуцинській, 2 у Кракові (1904).
  • Власний будинок на вулиці Біскупій, 2 у Кракові (19091910).
  • Дім євангелістської громади у Кракові (19101911).
  • Проект перебудови шпиталю на Вавелі для потреб Національного музею. Передбачав вибиття нових проходів для зміни планування на анфіладне, а також нове вирішення фасаду.[8]
  • Дім Художньо-промислової школи у Кракові (19131914).
  • Житлові будинки у Кракові на вулицях Семирадського, 2, Гродській, 60, Кармелітській, 47.
  • Дім для робітників у Дембніках.
  • Перебудова плебанії костелу Святого Хреста у Кракові.
Нереалізовані
  • Конкурсний проект будинку Галицької ощадної каси у Львові (1888). Не здобув призових місць, але був придбаний журі.[9]
  • II місце на конкурсі проектів Художньо-промислового музею у Львові (1889).[10]
  • II місце на конкурсі проектів Великого театру у Львові (1896).
  • III місце на конкурсі проектів Торгово-промислової палати у Львові (1907, співавтор Роман Бандурський).[11]
  • Проекти низки споруд для медичних установ у Кракові. Це зокрема чотири павільйони для проживання хворих на інфекційні недуги. Також заклад для дезінфекції, ізолятор, бактеріологічна лабораторія, лабораторія для хворих на чуму, дім для працівників лікарні.[8]
  • I місце на конкурсі проектів будівлі Дирекції залізниць у Львові на розі нинішніх вулиць Листопадового чину і Гоголя (співавтор Роман Бандурський). Конкурс відбувся 1911 року. Серед семи проектів перше місце здобули два варіанти, виконані спільно Яном Завейським і Романом Банурським із застосуванням барокових та галицьких ренесансних мотивів. До спорудження однак прийнято позаконкурсний план Збіґнєв Брохвіча Левинського, реалізований 1913 року.[12]
  • II місце на конкурсі проектів готелю «Брістоль» у Кракові (1912, співавтори Роман Бандурський, Віктор Мярчинський)[13].
  • II місце на конкурсі проектів житлових будинків для «Великого Кракова» (1912)[14].
  • Конкурсний проект будинку Гірничої академії у Кракові (1913) Відзначений журі.[15]
  • Конкурсний проект будівлі Окружної дирекції пошти і телеграфу у Кракові. Здобув перше місце. Співавтор Р. Стадніцький.[16]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 97.
  2. Konkurs na rekonstrukcję ratusza we Lwowie // Architekt. — 1908. — № 2-3. — S. 15; Z konkursu projektów rekonstrukcyi ratusza m. Lwowa // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 17. — S. 220.
  3. Konkurs na fasady Museum Narodowego na Wawelu // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
  4. Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 150. — ISBN 83-08-01428-3.
  5. Dom zdrojowy w Krynicy // Czasopismo Techniczne. — 1884. — № 8. — S. 103; Purchla J. Wiedeński rodowód krakowskiego architekta // Rocznik Krakowski. — 1987. — № 51. — S. 85—86.
  6. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008. — С. 275. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  7. Zawiejski J. Szkoła miejska wydziałowa żeńska // Architekt. — 1903. — № 4. — S. 50.
  8. а б Nowe budowle w Krakowie // Nowa Reforma. — 11 sierpnia 1911. — № 364. — S. 2.
  9. Gmach Galicyjskiej kasy oszczędności we Lwowie // Architekt. — 1900. — № 1. — S. 10.
  10. Gazeta Narodowa. — 25 sierpnia 1898. — № 235. — S. 2.
  11. Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 5—6; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107.
  12. Архітектура Львова… — С. 501.
  13. Architekt. — 1912. — № 3-4; Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 60.
  14. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 173. — ISBN 83-88372-29-7.
  15. Protokół sądu konkursowego nad projektami gmachu Akademii Górniczej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 153; Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 372.
  16. Architekt. — 1922. — № 5. — Tabl. 23—24.

Джерела[ред.ред. код]