Ян Кішка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ян Кі́шка (пол. Jan Kiszka, 1552 — 26 липня 1592) — генеральний староста жмудський, каштелян віленський (з 1587), Воєвода берестейський (з 1589).

Біографія[ред.ред. код]

Син Станіслава Кішки і Ганни Радивил. Навчався в Базелі і Цюриху. Подорожував по Італії, Іспанії і Франції.

Виставив на польсько-російську війну (1577—1582) під своїм командуванням 500 вояків. Винагороджений Стефаном Баторієм титулом сенатора Сигізмунда ІІІ Вази.

Релігійні погляди[ред.ред. код]

Мати виховувала сина як антитринітарія. На посаді сенатора голосив ідею релігійної толерантності. Сприяв зміні характеру кальвіністських зборів на антитринітарські. Засновник антитринітарських громад у Венгрові, Івьї, Лоську, Любечі, Кейданах, Новогрудку. Його маєток Венгрув був центром руху антитринітаріїв. Був опікуном проповідника Петра з Ганьондза. Заснував у Венгрові в 1570 році друкарню. Докладав зусиль для налагодження доктринальних суперечок між антитринітарськими громадами. Був противником ідей розкріпачення селян, пацифізму, спільного майна, заборони займати адміністративні посади, симпатій іудаїзму і інших радикальних поглядів у антитринітарському середовищі. Це стало причиною його розриву з Петром з Ганьондза і Симоном Будним.

Посилання[ред.ред. код]