Ян Лам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Лам
пол. Jan Lam
JanLam.jpg
При народженні: Ян Павло Фердинанд Лям
Дата народження: 16 січня 1838(1838-01-16)
Місце народження: Станиславів (тепер Івано-Франківськ)
Дата смерті: 3 серпня 1886(1886-08-03) (48 років)
Місце смерті: Львів, Австро-Угорщина
Поховання: Личаківський цвинтар
Національність: поляк
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Мова творів: польська
Жанр: сатирична проза

Ян Лам (також Ян Лям, пол. Jan Lam, * 16 січня 1838, Станиславів — 3 серпня 1886, Львів) — польський письменник-сатирик німецького походження, журналіст та педагог родом з теперішнього Івано-Франківська.

Біографія[ред.ред. код]

Ян Павло Фердинанд Лям (Jan Paweł Ferdynand Lam) народився в колишньому Станиславові (тепер Івано-Франківськ) в сім'ї чиновника який переселився сюди з Моравії. Його батько Конрад Лам (Konrad Lam) був комісаром скарбниці та німцем за національністю і був вимушений в 1831 році перебратися в Галичину з Чехії після того як там почалася церковна реакція та утиски щодо католиків. Натомість, його мати, Йоанна Золецька (Joanna Ziołecka) була польського походження і намагалася прищепити сину любов до Польщі.

Навчанням Яна Фердинанда на початках заходилася пані Йоанна, яка прищеплювала йому палку любов до рідного краю, велику набожність та гонор. Саме протекція та материнське бажання спонукало Йоанну віднайти для малого сина церковно-навчальний заклад і вона відправила сина до Бучацької гімназії — базиліянської школи, яку той успішно закінчив. У 1855 році поступив до Львівського університету на філософський факультет, якийй закінчив у 1859 році.

І одразу ж після випуску в Яна Фердинанда почалися життєві «університети». Спершу це була участь в Італійській військовій кампанії (на стороні цісаревича) — там Ян здобув неоцінений досвід виживання та побачив світ. По поверненню звідти, 1850 року, Ян змушений був заробляти собі на хліб приватним учителюванням, та водночас почав себе пробувати в чиновницькій та літературній сферах. Але чиновницька рутина не припала йому до душі й він зупинився на літературі (і не покидаючи приватне учителювання). В середині 50-х років він написав кілька цікавих поетичних творів, які припали до душі літературній спільноті, тому згодом Ян отримав запрошення ввійти до складу кількох газетних редколегій. Як доволі грамотна, з вченим ступенем, молода особа, Ян був дуже затребуваний (в ті часи у Львові — бізнес та культурній столиці Польщі, постійно відкривалися газети, а на більш як 30 друкарнях — видруковувалися числені епістолярні витвори, як літераторів, так і графоманів). Редагуючи різні видання на теренах Галичини, він не цурався інших робіт (канцеляриста в графа, учителювання), які потім стали йому в нагоді при написанні його творів.

Черговою, та визначальною, віхою в житті Яна стало Польське повстання, яке відбулося на теренах Польщі, коли поляки повстали, потерпаючи від гніту російського царату. Відчуваючи себе поляком та маючи військовий досвід Ян нелегально перетнув кордон та примкнув до повстанців. Як досвідчений військовик, він у ранзі капітана суттєво приклався до збройної борні поляків й декотрі його військові звитяги стали відомі навіть в цісарській Австрії. Тому опісля того, як повстання захлибнулося в крові, пролитої царськими карателями, Ян Фердинанд у 1864 році повернувся до Львова, але негайно був заарештований й змушений був відсидіти два роки в казематах. Такі ратні та суспільні звитяги придали Яну Ламу ще більшої поваги та авторитету в Станиславі, Львові, та й загалом в Галичині (в яку хлинули потоки біженців поляків, які рятувалися від царського гніту — нагадаймо, що Польща тоді була поділена між Австрійсьою та Російською імперіями і більшість її території, з Варшавою, була у складі Росії).

Ян Лам помер 3 серпня 1886 року і був похований на Личаківському цвинтарі.

Творчий доробок[ред.ред. код]

  • «Завіхость» (пол. Zawichost) - історична поема, 1856
  • «Марш Соколів» (пол. Marszu Sokołów) - гімн Польського гімнастичного товариства «Сокіл» (пол. Towarzystwo Gimnastyczne Sokół), 1861
  • «Хронікі львівські» (пол. Kroniki lwowskie) - історична розвідка, 1869
  • «Панна Емілія: Великий світ Цапович» (пол. Wielki świat Capowic) - сатирична повість, 1869
  • «Обід у Пана Йонеса» (пол. Obiadek u Pana Jones) - сатиричне оповідання
  • «Бал у графства» (пол. Bal u hrabstwa) - сатиричне оповідання
  • «Якби не той заяць» (пол. Gdyby nie ten zając!) - сатиричне оповідання
  • «Пан комісар воєнний» (пол. Pan komisarz wojenny) - сатиричне оповідання, 1869
  • «Екстаза в Клекотові» (пол. Ekstaza w Klekotowie) - сатиричне оповідання
  • «Мандрівки пана Мацея» (пол. Wędrówki Pana Macieja) - сатиричне оповідання
  • «Польське щастя» (пол. Polskie szczęście) - сатиричне оповідання
  • «Скляний чоловік» (пол. Szklanny człowiek) - сатирична повість
  • «Автобіографія Яна Лама» (пол. Autobiografia J. Lama) - автобіографія
  • «Список в Бедфорд Ров» (пол. Spisek w Bedford Row) - сатирична повість
  • „Старожитній Звенигород і «Ячмінне поле»“ (пол. Starożytny Dźwinogród i «Rożne Pole») - історична розвідка
  • «Студія сеймова» (пол. Studia sejmowe) - 1880
  • «Королевич в Галичині» (Koroniarz w Galicji) - сатирична повість, 1870
  • (пол. Głowy do pozłoty) - сатирична повість, 1873
  • «Ідеалісти» (пол. Idealiści) - сатирична повість, 1876
  • «Дивні кар'єри» (пол. Dziwne kariery) - сатирична повість, 1881

Джерела[ред.ред. код]

  • Stanisław Frybes, Jan Lam, w: Polski Słownik Biograficzny, tom XVI, 1971 (пол.)
  • Grażyna Filip, Gry językowe Jana Lama, 283 ст., 2003, ISBN: 83-7338-112-8 (пол.)

Посилання[ред.ред. код]