Ян Тінберген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Тінберген
нід. Jan Tinbergen
Jan Tinbergen (UkrWiki).jpg
Ян Тінберген
Народився 12 квітня 1903(1903-04-12)
Гаага
Помер 9 червня 1994(1994-06-09) (91 рік)
Гаага
Громадянство Нідерланди
Національність Нідерланди Нідерланди
Галузь наукових інтересів Економіка
Заклад Амстердамський університет, Університет Ерасмуса в Роттердамі, Лейденський університет
Alma mater Лейденський університет
Науковий керівник Пауль Еренфест
Відомі учні Т'ялінґ Купман
Відомий завдяки: Економетрика, Перша національна макроекономічна модель
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (1969)
Особ. сторінка Сторінка Нобеліських Лауреатів
Nobel prize medal.svg

Ян Тінберген (нід. Jan Tinbergen, *12 квітня 1903 — †9 червня 1994) — голландський економіст, разом з норвежцем Раґнаром Фрішем став першими лауреатами тільки що заснованої Нобелівської премії з економіки за «За створення та застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів»[1].

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки, освіта[ред.ред. код]

Народився Ян 12 квітня 1903 року у Гаазі в родині вчителя середньої школи, лінгвіста Дірка Корнеліуса й Жаннет Тінберген. Він був старшим із п'ятьох дітей. Двоє з братів Я. Тінбергена, Ніколас і Лююк, стали професорами зоології.

1922–1926 рр. Я. Тінберген навчався на фізичному факультеті Лейденського університету. 1929 р. здобув докторський ступінь із фізики[2].

Зрілий вік[ред.ред. код]

Я.Тінберген один із перших почав застосовувати математичний апарат до вивчення економічних процесів і створювати моделі для їхнього опису[3]. Для проходження альтернативної служби був направлений на роботу в тюремну адміністрацію м.Роттердама, а потім у м. Гаага, у Центральне бюро статистики при уряді Нідерландів.

1929 року Я.Тінберген одружився з Твані де Віт, дочкою армійського офіцера, в них народилося чотири дочки. 1931 р. Я.Тінберген читав лекції зі статистики в Амстердамському університеті. З 1933 р. працював професором економіки в Нідерландській школі економіки (м. Роттердам).

Студенти Лейденського університету, 1924 рік. Третій зліва — Ян Тінберген

1936–1938 рр. Я.Тінберген був направлений на роботу в Лігу Націй у Женеві. Разом із колегами-економістами (включаючи Р.Фріша) заклав основи економетрики, що поєднала статистику й економічний аналіз.

1946–1955 рр. Я.Тінберген — директор Центрального бюро статистики Нідерландів. 1947 р. його обрали президентом міжнародного економетричного товариства.

З 1956 р. він працював у Нідерландській школі економіки за спеціальністю «планування економічного розвитку».

У 60-ті роки виконував функції консультанта-радника при урядах Індії, Єгипту, Туреччини, Суринаму, Чилі, Індонезії, Сирії, Іраку й Лівії, консультував міжнародні організації — Всесвітній банк, Європейське об'єднання вугілля й сталі, різноманітні підрозділи ООН. З 1966 р. по 1972 р. Я.Тінберген був головою Комітету планування розвитку ООН.

Нобелівська премія та інші досягнення[ред.ред. код]

У 1969 році Я.Тінбергена і Р.Фріша нагородили Нобелівською премією з економіки «за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів». На початку 70-х років він проаналізував розподіл особистих прибутків. 1973–1975 рр. працював професором у Лейденському університеті.

Останні 20-років життя присв'ятив пошуку шляхів розв'язання глобальних світових проблем і побудови оптимального економічного устрою суспільства[3][1]. Я.Тінберген був редактором часопису «Внесок в економічний аналіз». Помер 9 червня 1994 році.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва. Навчальний посібник О. М. Кравчук, В. П. Лещук». Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2011-05-16. 
  2. «Нобелівський Лауреат Ян Тінберген (Tinbergen)». Процитовано 16.5.2011. 
  3. а б Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). У Т. В. Куриленко. Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр. (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148.