Ян Фірлей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Фірлей
Jan Firlej
Народився бл.1521
Помер 27 серпня 1574(1574-08-27)

Підданство Королівство Польське Herb Polska (Alex K).svg
Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Національність поляк
Діяльність державний діяч
Посада маршалок великий коронний, воєвода краківський
Конфесія кальвініст
Рід Фірлеї
Родичі Анджей Фірлей (внук)
Дружина Зоф'я з Бонерів,
Зоф'я Дзікувна з Пєрсьні,
Барбара з Мнішеків
POL COA Lewart.svg
Символ (знак) кальвіністів
Ян Фірлей

Ян Фірлей (пол. Jan Firlej, (*бл.1521 — †27 серпня[1] 1574) — польський державний діяч.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Син руського воєводи (1545 р.) Пйотра Фірлея та Катажини з Тенчинських.
Під час свого 4-річного перебування за кордоном отримав досить гарну освіту; подорожував Азією, Африкою.

Після смерти короля Сиґізмунда I Старого мав наміри посісти престол; через протести шляхти від планів утримався.

Пліткували, що Ян Фірлей, Мнішеки у січні 1571 р. познайомили короля з міщанкою Кракова Барбарою Ґіжанкою (схожою на покійну, отруєну дружину короля Барбару Радзивілл, за якою дуже сумував). Найбільше з почуттів короля скористались Мнішеки, маршалок коронний Ян Фірлей, підканцлер Красіньскі (отримали від короля найвищі державні уряди (посади)).

Спроби реформ Яна Фірлея викликали до нього недовіру; став на чолі так званої «партії реформ» (вимагала усунення різних зловживань, визначення правил обрання короля), був звинувачений в придворних інтриґах, в захопленні маси посад тощо Прагнення до реформ приписали його мріям про корону.

З обранням королем Генріха III Валуа Ян Фірлей змирився; залишився гарячим захисником польських дисидентів. Коли Генріх III перед самою коронацією коливався, чи визнати дисидентські привілеї, Ян Фірлей (ніс королівську корону) хотів покинути костел, що змусило короля визнати терпимість, релігійну свободу протестантів у Польщі.

1570 р. король Сіґізмунд II Авґуст, за проханням Яна Фірлея — власника села Матіїва — надав йому право перетворити на місто з маґдебурзьким правом, переймунувати у Фірлеїв.

Посади[ред.ред. код]

Придворний короля (1545 р.), секретар короля (1554 р.). Каштелян белзький (1555 р.), воєвода белзький (1556 р.), любельський (1561 р.), маршалок великий коронний (1563 р.), воєвода і староста краківський (1572 р.). Староста казимирський, рогатинський.

Сім'я[ред.ред. код]

Перша дружина — Зоф'я з Бонерів, каштелянка сондецька.[2] Діти:


Друга дружина — Зоф'я Дзікувна з Пєрсьні. Дитина — Анна.
Третя дружина — Барбара з Мнішеків, підкоморянка коронна[4]. Дитина — Генрик.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]