Ян Ходкевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян-Єронім Ходкевич
Jan Chadkievič. Ян Хадкевіч (XIX).jpg
Інші імена Ян Ходкевич
Народився 1537
Помер 4 серпня 1579(1579-08-04)
Громадянство Велике князівство Литовське
Національність русин
Діяльність дипломат, військовий
Відомий Губернатор Курляндський
Титул граф Ходкевич
Вага 77
Зріст 178
Термін 1559-1579
Конфесія католик
Батько Ієронім Ходкевич-Злий
Матір Анна Шеметівна
Рід Ходкевичі
Діти Ієронім Ходкевич, Олександр Ходкевич, Ян Кароль, Ганна, Софія, Єлизавета (Ельжбета), Олександра
POL COA Chodkiewicz.svg

Ян (Іван) Єронім Ходкeвич (пол. Chodkiewicz* бл. 1537 — † 4 червня[1] / 4 серпня[2] 1579) — державний діяч, один із найбільших магнатів Великого Князівства Литовського. Походив з давнього українсько-білоруського боярського роду.

Короткий життєпис[ред.ред. код]

У 1547 році записався навчатися в університеті Кенігсбергу, у 1550 — Лейпцигу, потім перебував при дворі імператора Карла V (1516–1556), брав участь у війні з Францією (Францом І). Наприкінці 1555 року повернувся на батьківщину, у 1559 року отримав уряд (посаду) стольника. Згодом, на прохання шляхти, був призначений жмудським старостою, з 1566 року губернатор Лівонії. Наприкінці 1559 року разом з Полубинським, Зеновичем на чолі своїх найманих рот був відправлений до Інфляндії обложити визнаних за королем у договорі 31 серпня 1559 року замків. Після загибелі батька жмудська шляхта звернулась до короля у 1561 році з проханням надати йому посаду жмудського старости, отримав тільки держави тельшівську, плотельську.[3]

Вороже ставився до укладення унії між Литвою та Польщею. Очолюючи литовську делегацію на сеймі у Любліні в 1569 році, намагався не допустити переходу Волині та Київщини до складу Польщі. Після смерті короля Сигизмунда II Августа (1548–1572) підтримував кандидатуру Генріха III Валуа.

Одужавши після хвороби, в травні 1578 року прибув до С.Баторія у Львові, подав 25 травня прохання про звільнення від обовязків адміністратора Інфляндії. Як відшкодування за власні витрати під час перебування на посаді король дав йому привілей на випалювання в королівських лісах на 15000 золотих попелу. З цього часу цілком відійшов віж політики.[4]

Сім'я[ред.ред. код]

Був одружений із Кристиною Зборовською (донькою краківського каштеляна, тлумацького старости Марціна Зборовського[5]). Діти:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Chodkiewiczowie (01) (пол.)
  2. Józef Jasnowski. Chodkiewicz Jan Hieronimowicz Iwaszka h. Gryf z Mieczem (†1579)… S. 363
  3. Józef Jasnowski. Chodkiewicz Jan Hieronimowicz Iwaszka h. Gryf z Mieczem (†1579)… S. 361
  4. Józef Jasnowski. Chodkiewicz Jan Hieronimowicz Iwaszka h. Gryf z Mieczem (†1579)… S. 362–363
  5. Zborowscy (01) (пол.)
  6. Chodkiewiczowie (01) (пол.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]