Ян Чжу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Чжу
Народження 369 до н. е.
Смерть 318 до н. е.

Янг Джу 杨朱 Yáng Zhū (близько 395335 рр. до н. е.) — давньокитайський філософ, учень Лао-цзи. Матеріаліст. Критикував релігійні уявлення і віру в безсмертя. Противник конфуціанства.

Про його біографію практично нічого невідомо, оскільки власні твори мудреця не збереглися, і про його погляди можна судити лише за фрагментами з трактатів «Мен-цзи», «Чжуан-цзи» і особливо — «Лє-цзи», в якому Ян Чжу присвячено кілька розділів. Основою вчення Ян Чжу були ідеї себелюбства, цінності власного життя і гедонізму, а також виступ проти Конфуція і його вчення. На його думку, всі події і явища природи і суспільства підлеглі дії принципу природної необхідності, який він визначав як долю. Ян Чжу стверджував, що всі схильні до загибелі. Життя змінюється смертю, за виникненням слідує руйнування. В етиці на перший план висував особистість з її прагненням до максимального задоволення своїх почуттів і бажань.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Философский словарь. Под ред. И. Т. Фролова. — М.,Издательство политической литературы, 1980, с.438 (рос.)
  • Ян Чжу [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2