Яо (імператор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яо 堯
Ma Lin - Emperor Yao.jpg
Інші імена Тан Яо 唐堯
Народився 2324 до н. е.({{padleft:-2324|4|0}})
Помер 2206 до н. е.({{padleft:-2206|4|0}})
Титул міфічний імператор
Термін 2356—2255 до н.е.
Попередник Ку
Наступник Шунь
Батько Ку
Матір Цінду
Діти Даньчжу

Яо (*堯 \ 尧) — міфічний китайський імператор. У давньокитайській міфології та історії досконаломудрий володар. Царювання Яо уявлялося конфуціанцями в якості «золотого періоду» давнини. За традицією вважалося, що він володарював у 2356–2255 роках до н. е.

Народження[ред.ред. код]

Батьком Яо вважався імператор Ку, а матір'ю — Цінду, донька володаря вогню Хо-ді, яка народилася під час грози з каменю. Мати Яо гуляла біля витоків річки і раптом побачила червоного дракона, що вийшов з річки, на спині якого була картина із зображенням людини в червоному одязі, з блискучим обличям, восьмикольоровими бровами і довгими вусами. Раптово налетів «темний» вихор, і Цінду з'єдналася з драконом. Від цього зв'язку і народився Яо, що нагадував виглядом людину, зображену на картині.

Восьмикольорові (бацай) брови Яо, за конфуціанськими творами, знак мудрості, вміння спостерігати хід небесних світил у зв'язку з календарем. Іноді йдеться про три зіниці в очах Яо (символ прозорливості). Яо асоціювався з Чі-ді, що мав тулуб червоного птаха (чжу няо)—- можливий релікт прадавніх уявлень про Яо як предка в зовнішності солярного птаха.

Діяльність[ред.ред. код]

За легендами відзначився розсудливістю ще за правління свого батька, коли керував володінням Тан (його співвідносять з територіями сучасної провінції Хебей).

У царювання Яо трава в палаці перетворилася на злаки, там оселилися фенікси (фен-хуан), на сходах будинку виросло дерево міньцзя («календарне дерево», на якому кожен день з початку місяця виростало, а з середини місяця спадало по одному стручку), на кухні — дерево шапу, що охолоджувало приміщення.

Яо вражав скромністю: взимку він носив оленячу шкуру, влітку — прядив'яний одяг, харчувався з глиняного посуду, піклуючись про всіх злиденних у Піднебесній. Яо видав доньок заміж за свого майбутнього наступника Шуня, а свого сина Даньчжу за нерозважливість позбавив прав на трон.

Джерела[ред.ред. код]

  • Maspero H. Légendes mythologiques dans le Chou king // Journal Asiatique. Vol. CCIV. 1924.
  • Gisela Gottschalk: Chinas große Kaiser. Herrsching 1985, ISBN 3-88199-229-4, S. 8ff.