Японський телефонний алфавіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Японський телефонний алфавіт (яп. 和文通話表, つうわひょう, Таблиця для японського тексту при телефонних переговорах) — фонетичний алфавіт для японської мови сконструйований для передачі і прийому знаків кани, чисел та інших знаків.

Алфавіт був розроблений японським Міністерством пошти та телекомунікацій2001 року розформовано). Використовується також збройними силами Японії.

Букви[ред.ред. код]

До кожного складу кани приписується слово, яке починається з цього складу, наприклад, «Сакура но СА» - «СА як в "Сакура"». Дзвінкі склади, які на письмі позначаються знаком дзвінкості (дакутен), не мають власних слів і передаються як глухі з подальшим додаванням слова «дакутен»: так, склад «дза» вимовляється як «Сакура но СА дакутен». Склади ряду «па», що позначаються хандакутеном, передаються як склади ряду «ха» з подальшим додаванням слова «хандакутен»: наприклад, «пе» вимовляється як «Хейва но ХЕ хандакутен».

Кана Прочитання Кана Прочитання Кана Прочитання Кана Прочитання Кана Прочитання
あ/ア яп. 朝日のア
Асахі но А
い/イ яп. いろはのイ
Іроха но І
う/ウ яп. 上野のウ
Уено но У
え/エ яп. 英語のエ
Ейґо но Е
お/オ яп. 大阪のオ
О:сака но О
か/カ яп. 為替のカ
Кавасе но КА
き/キ яп. 切手のキ
Кітте но КІ
く/ク яп. クラブのク
Курабу но КУ
け/ケ яп. 景色のケ
Кесікі но КЕ
こ/コ яп. 子供のコ
Кодомо но КО
さ/サ яп. のサ
Сакура но СА
し/シ яп. 新聞のシ
Сімбун но СІ
す/ス яп. すずめのス
Судзуме но СУ
せ/セ яп. 世界のセ
Секай но СЕ
そ/ソ яп. そろばんのソ
Соробан но СО
た/タ яп. 煙草のタ
Табако но ТА
яп. ちどりのチ
Тідорі но ТІ
つ/ツ яп. つるかめのツ
Цурукаме но ЦУ
て/テ яп. 手紙のテ
Теґамі но ТЕ
と/ト яп. 東京のト
То:кьо: но ТО
な/ナ яп. 名古屋のナ
Наґоя но НА
に/ニ яп. 日本のニ
Ніппон но НІ
ぬ/ヌ яп. 沼津のヌ
Нумадзу но НУ
ね/ネ яп. ねずみのネ
Недзумі но НЕ
の/ノ яп. 野原のノ
Нохара но НО
は/ハ яп. はがきのハ
Хаґакі но ХА
ひ/ヒ яп. 飛行機のヒ
Хіко:кі но ХІ
ふ/フ яп. 富士山のフ
Фудзісан но ФУ
へ/ヘ яп. 平和のヘ
Хейва но ХЕ
ほ/ホ яп. 保険のホ
Хокен но ХО
ま/マ яп. マッチのマ
Матті но МА
み/ミ яп. 三笠のミ
Мікаса но МІ
む/ム яп. 無線のム
Мусен но МУ
め/メ яп. 明治のメ
Мейдзі но МЕ
も/モ яп. もみじのモ
Момідзі но МО
や/ヤ яп. 大和のヤ
Ямато но Я
ゆ/ユ яп. 弓矢のユ
Юмія но Ю
よ/ヨ яп. 吉野のヨ
Йосіно но ЙО
ら/ラ яп. ラジオのラ
Радзіо но РА
り/リ яп. りんごのリ
Рінґо но РІ
る/ル яп. るすいのル
Русуї но РУ
れ/レ яп. れんげのレ
Ренґе но РЕ
ろ/ロ яп. ローマのロ
Ро:ма но РО
わ/ワ яп. わらびのワ
Варабі но ВА
ゐ/ヰ яп. ゐどのヰ
Відо но (В)І
ゑ/ヱ яп. かぎのあるヱ
Каґі но ару (В)Э
を/ヲ яп. 尾張のヲ
(В)Оварі но (В)О
ん/ン яп. おしまいのン
Сенсей но Н
Дакутен Хандакутен

Цифри[ред.ред. код]

Для передачі цифр у японському телефонному алфавіті використовується словосполучення «су:дзі но ...» («цифра ...»), що пишеться перед словом. Оскільки в японській для кожного з кількісних числівників існує дві назви (китайського походження і японського) і деякі з них співзвучні, для цифр вибираються максимально несхожі вимови, щоб уникнути помилки при прийомі на слух. Наприклад, співзвучні назви «іті» (один) і «сіті» (сім), тому у фонетичному алфавіті вони називаються відповідно «су: дзі но хіто» і «су: дзі но нана».

Цифра Прочитання Цифра Прочитання Цифра Прочитання Цифра Прочитання Цифра Прочитання
яп. Су:дзі но хіто яп. Су:дзі но ні яп. Су:дзі но сан яп. Су:дзі но йон яп. Су:дзі но ґо
яп. Су:дзі но року яп. Су:дзі но нана яп. Су:дзі но хаті яп. Су:дзі но кю: яп. Су:дзі но мару

Спеціальні символи[ред.ред. код]

Знак Прочитання Знак Прочитання Знак Прочитання Знак Прочитання Знак Прочитання
яп. Тьо:он яп. Куґірі тен яп. Данраку яп. Сітамукі какко яп. Увамукі какко

Література[ред.ред. код]

  • (яп.) 服部武, 藤岡雅宣 ワイヤレス・ブロードバンド教科書高速IPワイヤレス編. — インプレスr&d, 2006. — 381 с. — ISBN 9784844322726