Ярема Віталій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віталій Григорович Ярема
Віталій Григорович Ярема
Віталій Ярема у 2014 році

Нині на посаді
На посаді з 19 червня 2014
Президент   Петро Порошенко
Прем'єр-міністр   Арсеній Яценюк
Попередник Олег Махніцький (в.о.)

Час на посаді:
27 лютого 2014 — 19 червня 2014
Президент Олександр Турчинов (в. о.)
Петро Порошенко
Прем'єр-міністр   Арсеній Яценюк
Попередник Сергій Арбузов

Народився 14 жовтня 1963(1963-10-14) (51 рік)
село Строкова, Переяслав-Хмельницький район, Київська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Політична партія безпартійний
Професія міліціонер, юрист
Звання Ukr Police rank 15 h.png Генерал-лейтенант
Особистий підпис Yarema vitaliy signature.png
Нагороди
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України
Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») 12 грудня 2012 13 травня 2014

Віта́лій Григо́рович Яре́ма (* 14 жовтня 1963, село Строкова, Переяслав-Хмельницький район, Київська область) — український політик, фахівець з правоохоронної діяльності. Народний депутат України від партії «Батьківщина», колишній начальник Головного управління МВС України в м. Києві (20052010), генерал-лейтенант міліції у відставці. Генеральний прокурор України19 червня 2014).

З 27 лютого 2014 по 19 червня 2014 обіймав посаду першого віце-прем'єр-міністра України в уряді Арсенія Яценюка. Був відповідальний за правоохоронний та силовий блок.[1]

Життєпис[ред.ред. код]

  • У 1971 році пішов до Великокаратульської середньої школи Переяслав-Хмельницького району Київської області. Після закінчення школи працював у Переяслав-Хмельницькому звірогосподарстві. З 1981 по 1983 роки проходив дійсну військову службу у лавах Радянської Армії.
  • У грудні 1983 року поступив на службу в органи внутрішніх справ на посаді міліціонера дивізіону міліції відділу позавідомчої охорони при Дніпровському РВВС м. Києва.
  • З 1985 по 1987 роки навчався у Калінінградській спеціальній середній школі міліції МВС СРСР. У 1987 році був направлений для подальшого проходження служби дільничним інспектором міліції Дніпровського районного відділу внутрішніх справ УВС м. Києва.
  • 19891993 — навчався на заочному відділенні Академії внутрішніх справ України за спеціальністю правознавство.
  • З 1990 року проходив службу на посадах оперуповноваженого та заступника начальника відділу карного розшуку Дніпровського РВВС ГУВС м. Києва.
  • У червні 1993 року призначений заступником начальника відділу — начальником відділення відділу з боротьби з груповими і організованими злочинними проявами управління карного розшуку ГУВС м. Києва. З грудня 1994 року працював заступником начальника управління карного розшуку — начальником відділу з боротьби з груповими і організованими злочинними проявами, з 1997 року — начальником управління карного розшуку.
  • У грудні 1999 року призначений 1-м заступником начальника Головного управління карного розшуку МВС України, а у березні 2001 року — начальником УМВС України на Львівській залізниці. У лютому 2003 року призначений першим заступником начальника Головного управління — начальником управління з боротьби з організованою злочинністю ГУМВС України в м. Києві.
  • З серпня по листопад 2003 року працював заступником начальника Департаменту карного розшуку — начальником управління з боротьби з організованою злочинністю, а з 2003 року по 2005 рік — першим заступником начальника Департаменту карного розшуку МВС України. У лютому 2005 року призначений на посаду начальника Головного управління МВС України в м. Києві.
  • 12 березня 2010 подав у відставку з посади керівника столичної міліції.
  • 19 червня 2014 року Верховна Рада України VII скликання, ухвалила пропозицію Президента України Петра Порошенка, щодо призначення Віталія Яреми Генеральним прокурором України[2].

Політична діяльність[ред.ред. код]

Парламентська діяльність[ред.ред. код]

Участь у комітетах, комісіях, групах[ред.ред. код]

Звіт про роботу народного депутата[ред.ред. код]

У серпні 2013 року на території 212-го виборчого округу Віталія Яреми поширено дивний звіт про роботу народного депутата.

Зокрема, у ньому стверджується, що пан Ярема особисто домігся заборони перекриття руху міського транспорту для проїзду кортежів перших осіб держави, очистив Дарницький район від корупції, а також підвищив мінімальну зарплату до 2400 грн на місяць. Після розголосу у ЗМІ прес-служба опозиціонера поспішно оголосила звіт фальшивкою[3].

« «Він взагалі нічого не зробив… Наприклад, обіцяв кардинально вирішити проблему в Бортничах. У результаті і пальцем не поворухнув. Київ на минулих виборах показав «протестне голосування», люди готові були голосувати за кого завгодно, лише б на лобі було сердечко. Як проголосували - те й отримали»  »

— конкурент Віталія Яреми під час виборчої кампанії, адвокат і громадський активіст, мешканка 212 виборчого округу Тетяна Монтян

Нагороди, почесні звання[ред.ред. код]

  • Медаль «За бездоганну службу» III ступеня (15 грудня 1999) — за багаторічну бездоганну службу, досягнення високих показників у професійній діяльності[4]
  • Заслужений юрист України (18 серпня 2009) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, охорону конституційних прав і свобод людини, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового і службового обов'язку, та з нагоди 18-ї річниці незалежності України[5]

Сім'я[ред.ред. код]

  • Дружина: Ярема (Пилипкова) Маргарита Валеріївна, 03.06.1965 р.н.,
  • Син: Ярема Валерій Віталійович, 17.09.1988 р.н., начальник Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,[6][7]
  • Донька: Ярема Ілона Віталіївна, 27.08.1992 р.н.,
  • Донька: Ярема Роксолана Віталіївна, 2008 р.н.

Критика[ред.ред. код]

Журналісти проекту «Наші гроші» з'ясували, що родина заступника Яреми, Анатолія Даниленка володіє 140 гектарами водойм поблизу сіл Мала та Велика Солтанівка Васильківського району на Київщині. Ставки вивели із держвласності за схемою, популярною у 90-их.[8] При цьому, під час зйомок сюжету журналістка Аліна Стрижак отримала погрози щодо неї та її родини.[9]

Анатолія Даниленка називають[Хто?] людиною Віталія Яреми, оскільки коли Ярема став першим віце-прем'єр-міністром, Даниленко керував його службою, а коли Ярему призначили Генпрокурором, Даниленко перейшов за ним.[10]

Після публікації на Українській Правді Сергієм Лещенком розслідування щодо отримання заступником Яреми генеральського звання «Справа Даниленка. Генпрокурор мовчить, довіра летить у прірву», Ярема заявив, що його заступник став жертвою «цілеспрямованої кампанії».[11]

Окремі журналісти звинувачують Віталія Ярему в тому, що він саботує розслідування злочинів проти учасників Євромайдану, оскільки станом на вересень 2014 року жоден злочинець не був встановлений і не притягнутий до відповідальності.[12]

Примітки[ред.ред. код]

  1. РАДА ОБРАЛА НОВИЙ УРЯД
  2. Президент представив нового Генерального прокурора в ГПУ
  3. Фальстарт псевдоопозиціонерів
  4. Указ Президента України № 1575/99 від 15 грудня 1999 року «Про нагородження відзнаками Президента України»
  5. Указ Президента України № 621/2009 від 18 серпня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Сын генпрокурора Яремы будет отвечать за регистрацию недвижимости
  7. ЯРЕМА НЕ БАЧИТЬ НІЧОГО ДИВНОГО У ПРИЗНАЧЕННІ СИНА НАЧАЛЬНИКОМ ДЕРЖДЕПАРТАМЕНТУ
  8. Родина заступника Яреми привласнила 140 гектарів державних водойм, Наші Гроші, перевірено 23 вересня 2014
  9. Уперше в історії журналісти «Наших грошей» отримали погрози. Через сюжет про Генпрокуратуру, «Наші гроші», перевірено 24 вересня 2014
  10. Родина заступника Яреми привласнила 140 гектарів державних водойм, Економічна Правда, перевірено 24 вересня 2014
  11. Ярема вважає, що його заступник став жертвою «цілеспрямованої кампанії», Українська Правда, перевірено 27 вересня, 2014
  12. За трупы, пытки, побои, грабеж не ответил никто // Аргумент, 29.09.2014.

Посилання[ред.ред. код]