Ярижка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Яри́жка, жартівливо-зневажлива назва російської абетки, застосованої до української мови, включно з літерами ы (названої єри, звідки й саме слово ярижка) і ѣ (ять); до створення кулішівки ярижку використовував дехто добровільно (Квітка-Основ'яненко, Метлинський, Шевченко). Указом російського уряду в 1876 році (Емський указ) окрема українська абетка була заборонена і до друку допускалися тільки тексти, записані «без отступления от общерусской орфографии». Цей указ був чинний до 1905 року. Правопис при цьому, за винятком збереження етимологічного ъ в кінці слів після приголосних, був фонетичний.

[ред.] Орфографічні особливості

• літера е після голосних відповідає українській е, а в інших випадках - українській йотованій є: не чуе;
• після голосних іноді вживалася літера е, але частіше іо: сліозы (після шиплячих о: чорный); на початку слів і після голосних – як правило, сполучення іо;
• букви і та и розрізняються лише формально, як і в тодішньої російської орфографії (і пишеться перед голосними і перед й), а за звуком відповідають як простій українській і, так і йотованій ї (після голосних);
• літера ы відповідає українській и, але після шиплячих може замінятися на и (чи і);
• ъ і ь пишуться в цілому за російською системою, хоча ъ наприкінці слів у деяких виданнях міг бути відсутнім;
• ѣ у старих варіантах ярижки вживався етимологічно (але у вимові відповідав нинішній і), у пізніших — у ролі є після голосних, іноді – на місці йотованої ї;
• у випадках протиріччя російського етимологічного написання українській вимові (випадаючі чи вставні звуки, сильна зміна вимови і т.п.) при написанні використовувалась фонетика: серце, сонце, винъ, пизнае, срибло, выйшла, вже, хто, довго, щобъ, билый, витеръ, сміютця, гуляють, здалась, було та ін.

[ред.] Приклади

Катерино, серце мое!
Лышенько зъ тобою!
Де ты въ свити поденесся
Зъ малымъ сиротою?
Хто спытае, прывитае,
Безъ милого, въ свити?
Батько, маты – чужи люды,
Тяжко зъ нымы жыты!..

п • о • р Український правопис
Давні правописи	«Граматика» Смотрицького (1619)
Правописи часів російської влади	Правопис Котляревського • Правопис граматики Павловського (1818) • Максимовичівка (1827) • Правопис Русалки Дністрової (1837) • Правопис словника Білецького-Носенка (1841) • Кулішівка (1856) • Офіційний український правопис Російської Імперії (Емський указ, 1876—1905) • Драгоманівка (1870-ті) • Желехівка (1886) • Руська правопись (1904) • Правопис словника Грінченка (1907)
Правописи часів УНР	Найголовніші правила українського правопису (1918) • Головніші правила українського правопису (1919)
Правописи часів Радянського Союзу	Правопис 1921 року • Харківський правопис (1928) • Проросійські правописи 1933, 1946, 1960 років • Правопис 1990 року
Правописи незалежної України	Правопис 1993 року • Проект правопису 1999 року • Проект правопису 2003 року
Історичні абетки	Абецадло • Глаголиця • Українська латинка • Ярижка