Ярмиш Юрій Феодосійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярмиш Юрій Феодосійович
Народився 25 травня 1935(1935-05-25)
Кам'янське, Дніпропетровська область, Українська СРР, СРСР
Помер 23 жовтня 2013(2013-10-23) (78 років)
Діяльність письменник
Alma mater Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1958)
Нагороди Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1974 Медаль Макаренка Почесна Грамота Верховної Ради України

Ю́рій Феодо́сійович Ярмиш (25 травня 1935, Кам'янське — 23 жовтня 2013[1]) — український письменник, майстер авторської казки. Професор кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат філологічних наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї вчителів. За особистими спогадами, частим гостем родини Ярмишів був академік Дмитро Яворницький, розповіді якого справили вплив на формування світогляду майбутнього письменника.

Навчався в середній школі № 4 міста Дрогобич; середню освіту закінчив у місті Нікополь. У 1953 вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. 1958 року після закінчення університету почав працювати у Кримському державному видавництві в Сімферополі. З 1963 року — головний редактор журналу «Піонерія». З 1974 по 1988 рік — головний редактор журналу Спілки письменників України «Радуга».

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Перша збірка казок («Вітрисько») вийшла 1960 року.

У 1963 році Юрія Ярмиша прийняли до Спілки письменників України.

Доробок письменника налічує понад 60 книжок казок, притч, байок, серед яких: «Чудесні моря», «Казка стукає у двері», «Живі малюнки», «Маленькі казки», «Чарівні струмки», «Цікавий промінець», «Лебедина казка», «Капітанова », «Золотий кораблик», «Два майстри», «Чарівними стежками», «Весела мандрівка», «Живі малюнки», «Великий мисливець», «Чарівні ліки», «Лісові балакуни», «Їжачок і Соловейко», «Солодкий Марципан» та інші.

Книжки письменника перекладено п'ятнадцятьма мовами, зокрема англійською, болгарською, німецькою, французькою, іспанською.

Літературознавцям, філологам, бібліотечним працівникам, усім шанувальникам творчості письменника адресовано біобібліографічний нарис

«Юрій Ярмиш: «Вивчайте скарби рідного фольклору, і фантазія ваша заграє, народить нові казкові образи»» із серії «Дитячі письменники України», підготовлений фахівцями Національної бібліотеки України для дітей. Посібник містить огляд творчості письменника, бібліографічні покажчики творів та літератури про нього, додатки та допоміжні покажчики.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Літературна творчість Юрія Ярмиша відзначена багатьма літературними преміями: премією журналу «Перець» (1970), медаллю А. С. Макаренка (1972), республіканською літературною премією імені М. Островського (1974, за книжки «Золотий кораблик», «Сонечко», «Вовчі окуляри»), Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1985), літературною премією ім. Ю. Яновського (2001, за цикл новел-фантазій), премією Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2006).

Юрій Ярмиш також працював дослідником-літературознавцем у галузі вивчення казки як літературного жанру та в галузі дослідження дитячої літератури. Був членом Міжнародного товариства дослідників літератури для дітей та юнацтва.

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

Чоловік мистецтвознавця Тетяни Кара-Васильєвої, батько економіста-міжнародника Андрія Ярмиша.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Помер Юрій Ярмиш. Прощання – 23 жовтня о 12.00 // [[Телекритика]], 23 жовтня 2013. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 13 січня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]