Ярозит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ярозит
Jarosite on quartz Potassium iron sulfate Arabia District, Pershing County, Nevada 2779.jpg
Загальні відомості
Клас мінералу Складні сульфати
Хімічна формула K(Fe3+)3[SO4]2(OH)6
Ідентифікація
Колір буро-жовтий
Сингонія тригональна
Твердість за шкалою Мооса 2,5 — 3,5
Колір риски жовта
Питома вага 2,9 — 3,3
Інші властивості
Особливі характеристики зовні схожий на бурий залізняк

Ярози́т (рос. ярозит, англ. jarosite, нім. Jarossit m) — мінерал класу складних сульфатів, аналог залізовмісного алуніту, острівної будови. Кінцевий член ряду в групі алуніту.

Названий за місцем відкриття – родов. Барранка Харосо (Яросо) у міжгір’ї Яросо, Сьєра-Аль-Магрега (Іспанія), J.F.A.Breithaupt, 1852. Син. – антунезит, боргстерміт, кіпрузит, колосорикіт, купорос жовтий, мороноліт, пастреїт, раймондит, руда жовта залізна, утахіт.

Загальний опис[ред.ред. код]

Ярозит - водний сульфат заліза[1]. Утворює товстотаблитчаті або бочковидні кристали жовтого та бурого кольорів. Блиск алмазний. Утворюється в зонах окиснення сульфідних родовищ і в корі вивітрювання гірських порід, що містять пірит.[1]

Формула: KFe33+[SO4]2(OH)6. Склад у %: K2O – 9,41; Fe2O3 – 47,83; SO3 – 31,97; H2O – 10,79. Домішки: Na (до 2%), Al (до 19%), Pb (бл. 3%), Se (частки %). При заміщенні K на Na – натроярозит.

Сингонія тригональна. Дитригонально-пірамідальний вид, псевдокуб. Форми виділення: кірочки, землиста і волокниста маса, зернисті і щільні аґреґати, налети, конкреції, рідкісні ромбоедричні та таблитчасті кристали. Густина 2,9-3,26. Тв. 2,50-3,75. Колір янтарно-жовтий, бурий, темно-коричневий. Риса блідо-жовта. Блиск алмазний, на гранях скляний. Напівпрозорий. Злом нерівний до рако-вистого. Крихкий. Піроелектричний. Типовий вторинний мінерал.

Походження[ред.ред. код]

Утворюється у зоні окиснення при руйнуванні сірчистих сполук заліза, в основному піриту. Після гідролізу переходить у бурі залізняки.

Розповсюдження. Родовища[ред.ред. код]

Знайдений в зоні окиснення сульфідних родовищ. Складова частина лімонітових залізних шапок, де часто помилково приймається за землистий різновид лімоніту. Зустрічається серед продуктів грязьового вулканізму. Супутні мінерали: лімоніт, гематит, кварц, алуніт, барит, пірит. У значній кількості є на Півд. Уралі і Центр. Казахстані. Інші знахідки: Саксонія (ФРН), Лавріон (Аттика, Греція), Сьєрра-де-Альґрера (Іспанія), Тінтік (шт. Юта, США), шт. Аризона, Айдахо, Невада (США), Чукікамата (Чилі). В Україні є в Карпатах, поблизу Артемівська, Донбас. Відомий у вигляді конкрецій та жовен в у зоні окиснення золоторудного родовища Майкаїн у Північному Казахстані. Широко поширений на Марсі. [2]

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • ярозит амонієвий (амоніоярозит NH4Fe33+[(OH)6 (SO4)2]),
  • ярозит гідроксонієвий (гідроніоярозит (H3O)Fe33+[(OH)6 (SO4)2]),
  • ярозит кальціїстий (різновид ярозиту з Північного Кавказу, що містить 1,58 % СаО),
  • ярозит натріїстий (натроярозит NaFe33+ [(OH)6 (SO4)2]),
  • ярозит свинцевий (плюмбоярозит Pb2+Fe63+[(OH)6(SO4)2]2),
  • ярозит селенистий (різновид ярозиту, що містить до 0,20 % SeO4),
  • ярозит срібний (арґентоярозит AgFe33+[(OH)6(SO4)2]).

Застосування[ред.ред. код]

Використовується як сировина для отримання тонкого полірувального порошку. Використовують для виготовлення крокусу (полірувальний порошок).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам: Путиводитель, — Ужгород: Карпати, 1978.—96с., ил., 16 л. ил.
  2. [1]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]