Ярослав Осмомисл
| Ярослав I Осмомисл | |
 |
|
| Ярослав I Осмомисл | |
| Князь галицький | |
| Початок правління: | 1153 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1187 |
| Попередник: | Володимирко Володарович |
| Наступник: | Олег Ярославич |
| Дата народження: | бл.1130 |
| Дата смерті: | 1187 |
| Дружина: | Ольга Юріївна |
| Діти: | Володимир, Олег |
| Династія: | Рюриковичі |
| Батько: | Володимирко Володарович |
| Мати: | Софія Угорська |
Ярослав I Володимиркович Осмомисл (1130-і pp. — 1187) — князь галицький (1153—1187), син галицького князя Володимирка Володаревича.
Літопис вперше згадує його 1150 роком у зв'язку з одруженням з Ольгою, дочкою князя Юрія I Долгорукого. Названий в «Слові о полку Ігоревім» — Осмомислом (що має вісім смислів, тобто розумний, мудрий).
При вступі Ярослава на престол галицьке князівство перебувало у конфліктному стані з київським за деякі міста на Волині. Ярослав Осмомисл був готовий визнати зверхність київського князівства Ізяслава II, але бояри спротивилися, тоді Ізяслав увійшов зі своїм військом у Галичину і в битві під Теребовлею над Серетом при великих втратах переміг галичан. Після смерті Ізяслава (1154) наступило замирення між Галичем і Києвом (за винятком 1158 — 61 за Ізяслава III).
Ярослав Осмомисл утримував добрі зв'язки з суздальським князем Юрієм I Долгоруким, разом з іншими князями брав участь у походах проти половців. Відгомоном цієї боротьби було «Слово о полку Ігоревім». З іншими сусідами, Польщею і Угорщиною, Ярослав Осмомисл утримував мирні відносини, як також з Візантією та цісарем Фрідріхом І Барбароссою.
Ярослав Осмомисл поширив територію свого князівства, приєднавши землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Він мав велике військо, при допомозі якого став одним з наймогутніших князів на Русі. Про це згадує автор «Слова о полку Ігоревім»:
-
підпер гори Угорські своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу
-
зачинив ворота Дунаєві
Ярославу Осмомислу довелося воювати з своїм двоюрідним братом Іваном Ростиславичем (Берладником), який 1159 пробував з Дунайського пониззя захопити Галичину, але безуспішно.
За Ярослава Осмомисла розбудовано і укріплено багато галицьких міст, його заходами у 1153 — 1157 збудовано у Галичі Успенський собор.
На внутрішньому відтинку спочатку Ярослав Осмомисл пробував жити в згоді з боярами, вони йому допомагали під час війни з Із'яславом Мстиславичем, але розбогатівши від торгівлі, боярство перетворилося на родову аристократію з військовими дружинами і почали втручатися у державні й приватні справи князя. 1172 Ярослав Осмомисл покинув свою дружину Ольгу Юріївну і взяв нешлюбну жінку, боярську дочку Настасію з Чагрів. Бояри спротивилися і примусили князя повернути Ольгу, а Настасію спалили як чарівницю. Також бояри спротивилися останній волі Ярослава Осмомисла: при смерті він бажав поділити галицьке князівство між синами, призначаючи Олегові Галич, а Перемишль - Володимирові. Бояри прогнали Олега.
Мудрою політикою за 35-річного князювання Ярослав Осмомисл створив могутню державу, з якою рахувалися всі його сусіди.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
[ред.] Посилання
| Попередник Володимирко Володарович |
 |
Князь галицький 1153-1187 |
|
Наступник Олег Ярославич |
