Ярош Дмитро Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дмитро Анатолійович Ярош
Dmytro Yarosh 191014.jpg
Народився 30 вересня 1971(1971-09-30) (43 роки)
УРСР Дніпродзержинськ, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність громадський діяч, український націоналіст
Alma mater Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Партія Правий сектор
Головував Тризуб, Правий сектор
Конфесія християнин, греко-католик
Дружина Ольга
Діти Анастасія, Ірина, Дмитро

Дмитро́ Анатолійович Я́рош (нар. 30 вересня 1971(19710930), м. Дніпродзержинськ) — український громадський діяч, лідер політичної партії «Правий сектор» та провідник націоналістичної організації «Тризуб» імені Степана Бандери.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 30 вересня 1971 року в місті Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області у звичайній сім'ї. Батько працював на Дніпровському металургійному комбінаті, а мама на вагонобудівельному заводі.

У 1988 році закінчив СШ № 24 м. Дніпродзержинськ. Після школи одразу пішов працювати на завод. З жовтня 1989 р. по листопад 1991 р. проходив службу в ракетних військах Радянської армії в Білорусі, а потім під Іркутськом.

З листопада 1988 року включився у національно-визвольну боротьбу. Член Народного руху України з лютого 1989 та Української Гельсинської спілки з червня 1989.

У червні 1994 р. став членом-засновником всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С. Бандери.

Керував Кам'янською чотою, Січеславським обласним загоном, Дніпровським куренем, Наддніпрянським кошем.

З 1996 по 1999 роки — голова центрального проводу Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери.

З серпня 1999 по 2002 рік член центрального проводу, відповідальний за діяльність організаційних структур на Наддніпрянщині, та куратор зовнішньо-політичного відтинку діяльності Організації.

У 2001 р. завершив навчання на філологічному факультеті Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка.

З 2002 р. Головний інспектор Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери, член Центрального Проводу.

З січня 2005 р. виконував обов'язки Голови Центрального Проводу.

14 серпня 2007 р. на VI Надзвичайному Великому Зборі Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери затверджений Головою Центрального Проводу.

У 2007 р. ініціатор створення та керівник Міжнародного Антиімперського Фронту.

14 жовтня 2010 р. на розширеній нараді Центрального Проводу склав повноваження Голови Центрального Проводу ВО «Тризуб» ім. С. Бандери. З жовтня 2010 р. ініціатор створення та координатор єдиного Націоналістичного руху.

15 липня 2012 р. рішенням старшинської наради Організації проголошений Провідником «Тризубу».

Діяльність[ред.ред. код]

Дмитро Ярош у бою під Карлівкою, 6 липня 2014

У 2004 році у Дрогобичі була видана книга «Шлях нації» — збірка публіцистичних статей Дмитра Яроша із актуальних проблем ідеології українського націоналізму, націоналістичного руху та українського державотворення. Також є автором книги «Нація і революція».

Правий сектор[ред.ред. код]

В кінці листопада 2013 року, під час Євромайдану у Києві, Дмитро Ярош був одним з ініціаторів створення громадського руху «Правий сектор» — об'єднання націоналістичних організацій та осіб для усунення так званого «режиму внутрішньої окупації» та звершення Української Національної революції.[1] Допомагав у створенні Самооборони Майдану.

20 лютого 2014 року, після розстрілу майданівців, Дмитро Ярош мав півторагодинну таємну зустріч з Януковичем[2], про що 25 лютого повідомив Мустафа Найєм[3][4]. Спочатку на офіційних сторінках «Правого сектора» в соцмережах з'явилось спростування цієї інформації: «щодо зустрічі з Януковичем, то Найєм знову ж таки дивує. Опуститися до рівня виробника фейків…»[4][5].

Після загибелі 24 березня одного з координаторів «Правого сектору» Західної України Олександра Музичка («Сашка Білого»), Дмитро Ярош звинуватив МВС України у контрреволюційній діяльності та заявив, що відбувається тиск на Майдан та «Правий сектор». А також озвучив вимоги щодо відставки міністра МВС України Арсена Авакова та арешту працівників спецпідрозділу «Сокіл», яких ПС звинувачує у вбивстві Музичка[6][7].

Вибори Президента України 2014[ред.ред. код]

Підтримка Д. Яроша на виборах Президента України 2014.

8 березня на прес-конференції в Києві, Дмитро Ярош вперше заявив про намір балотуватися в президенти[8]. Центральна виборча комісія України 1 квітня офіційно зареєструвала його кандидатом в президенти на позачергових виборах 2014 року, як самовисуванця[9][10].

Передвиборча програма Дмитра Яроша складалася з 10 пунктів, зокрема зупинення російської агресії та модернізація армії, наведення порядку в правоохоронних та судових органах, люстрація чиновників та подолання корупції, децентралізація влади та соціально-економічні реформи[11][9].

За результатами виборів Дмитро Ярош посів 11 місце з результатом 0,7% голосів виборців.[12] Найбільшу підтримку отримав в межах закордонного виборчого округу (2,05%), у місті Києві (1,27%), Дніпропетровській (1,12%), Донецькій (0,79%), Запорізькій (0,76%) Львівській (0,76%) та Харківській (0,75%) областях. Примітним є факт, що в Донецькій області відсоток поданих голосів виборців більший, ніж у будь-якій із західних областей України.[13]

Вибори до Верховної ради 2014[ред.ред. код]

На позачергових виборах до Верховної ради України Дмитро Ярош балотувався по 39 одномандатному виборчому округу (Дніпропетровська область) та посів 1 місце з великим відривом і результатом 29.76%[14].

Судове переслідування у Росії[ред.ред. код]

3 березня 2014 року слідчий комітет Російської Федерації відкрив кримінальне провадження на лідера Правого сектора Дмитра Яроша, за нібито публічні заклики до здійснення терористичної та екстремістської діяльності, здійснені з використанням засобів масової інформації[15]. Обвинувачення ґрунтувалося на публікації на сторінці Правого сектору в соціальній мережі «ВКонтакті» від 1 березня, в якій Ярош нібито звернувся до лідера чеченських бойовиків Доку Умарова. Причому безпосередньо Дмитро Ярош не здійснює та не контролює публікації на сторінках у соцмережах, подібної інформації не було ані на офіційному сайті, ані в інших соціальних мережах, а сам запис був видалений за декілька годин. Згідно з заявою речника організації, інформація з'явилася після того, як був зламаний акаунт одного із їхніх адміністраторів[16][17].

12 березня Басманний районний суд Москви, відомий як інструмент політичних репресій, через свої скандальні рішення, зокрема у справі Михайла Ходорковського, задовольнив клопотання слідства і виніс рішення про заочний арешт[18]. 17 березня адвокат Дмитра Яроша Олександр Фомін подав апеляційну скаргу на рішення Басманного суду але 2 квітня апеляційна колегія Московського міського суду визнала рішення суду першої інстанції законним і залишила його без змін[19]. Сам Дмитро Ярош заявив, що це рішення не вплине на його діяльність[20].

25 липня стало відомо, що Інтерпол за запитом РФ оголосила Дмитра Яроша в розшук. Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко зазначив, що Дмитру боятися нічого і Україна його не видасть, те саме заявив і керівник Робочого апарату Укрбюро Інтерполу Василь Неволя[21][22][23].

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений. Має сина Дмитра Яроша та двох доньок — Анастасію Абрамів та Ірину Ярош.[24] 11 березня 2014 народився онук Назар.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Російський патріотичний реп-гурт 25/17 та музикант Дмитро Ревякінru після лютневих протистоянь у Києві записали пісню «Рахунок», у якій згадується Дмитро Ярош[25].
  • Загальна сума сукупного офіційного річного доходу членів сім'ї Дмитра Яроша за 2013 рік становить 803 грн. Згодом, на прес-конференції, він зізнався, що не показав в декларації жодних доходів, бо не мав легальних доходів і не визнавав владу Віктора Януковича[26]
« «Звичайно я мав якийсь певний дохід, але, повірте, невеликий. Я знаю що таке виживати за 2 тисячі гривень на місяць. Мені допомагали друзі матеріально, допомагали малі, середні підприємці, і в середньому я мав 5-7 тисяч гривень в місяць»[27]  »
  • Візитка Яроша — інтернет-мем, що виник 20 квітня 2014 року, як висміювання пропаганди російських ЗМІ та сепаратистів.
  • На обкладинці грудневого номера за 2014 рік української версії журналу «Esquire» надрукована світлина Дмитра Яроша.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Увага: джерела впорядковані за часом, у зворотному порядку

Примітки[ред.ред. код]

  1. Правий сектор: Ми йшли не за євроінтеграцію, а за те, щоб звершити національну революцію, Варіанти.
  2. Зараз поширюється чимало інформації про мою таємну зустріч з Януковичем. Вона справді була, але вже після завершення активних дій силовиків. Вийшли СБУшники і запропонували не тільки мені, а й моєму найближчому оточенню, зустрітися для припинення кровопролиття. Дмитро Ярош, інтерв'ю «Українському тижню», Лідер «Правого сектора» підтвердив, що зустрічався з Януковичем // Роман Малко, 26 лютого 2014 18:19.
  3. У день розстрілу майданівців лідер «Правого сектору» зустрічався з Януковичем — Найєм // tsn.ua, 25 лютого 2014, 12:14
  4. а б 20 лютого лідер «Правого сектора» зустрічався з Януковичем
  5. [http://web.archive.org/web/20140419214706/http://newsdaily.com.ua/post/112051 Правий сектор: ми будемо жорстко присікати спроби розколоти правий рух. // Олексiй Гончар. News Daily — Світові Новини. Февраль 25, 14:43
  6. Ярош: Правий сектор вимагає відставки Авакова і арешту бійців «Сокола», «Українська правда».
  7. Дмитро Ярош на брифінгу у Києві вимагає відставки Авакова — 5 канал, YouTube, LLC (відео)
  8. Ярош підтвердив, що йде в президенти і розповів про погрози з Москви, УНІАН.
  9. а б Відомості про кандидата на пост Президента України, WWW ІАС «Вибори Президента України». Україна
  10. Яроша зареєстровано кандидатом у президенти після підтвердження застави, TCH.ua.
  11. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року: Програма кандидата у Президенти України Яроша Дмитра Анатолійовича
  12. Результати голосування по Україні, Центральна виборча комісія.
  13. Підтримка виборцями кандидата на пост Президента України в регіоні, Центральна виборча комісія.
  14. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі №39, Центральна виборча комісія.
  15. Возбуждено уголовное дело в отношении лидера «Правого сектора» Дмитрия Яроша Следственный комитет Российской Федерации.(рос.)
  16. FAKE: Обращение Правого сектора к Докку Умарову, StopFake.org.
  17. «Правий сектор» не звертався до чеченців за допомогою — речник, Радіо Свобода.
  18. Слушания по делу о заочном аресте Дмитрия Яроша, Российское агенство правовой и судебной информации (РАПСИ).(рос.)
  19. Московський суд залишив чинним рішення про арешт Яроша, Телеканал ТВі.
  20. ЗАЯВА ДМИТРА ЯРОША З ПРИВОДУ «БАСМАННОГО ПРАВОСУДДЯ», Правий сектор, офіційний сайт.
  21. Anton Gerashchenko, facebook.com.
  22. Україна не видасть Яроша - керівник Укрбюро Інтерполу, Укрінформ.
  23. Ярош про розшук Інтерполу: Матюкатися не хочу, бо християнин, korrespondent.net.
  24. Декларація про майно …, стор. 1-2.
  25. 25/17 и Ревякин «Рахунок», 25/17 (official channel), YouTube, LLC (відео).
  26. Ярош зізнався, що жив на нелегальні доходи, бо не визнавав Януковича.
  27. Дмитро Ярош. Прес конференція 4 квітня 2014, youtube.com (відеозапис)

Посилання[ред.ред. код]