Ярчук (міфічна істота)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ярчу́к — міфічна істота в українських народних повір'ях — пес з вовчими іклами, якого боїться нечиста сила — відьми, чаклуни, можливо навіть диявол[1].

Ярчуком вважали цуценя від третього покоління сук, які ощенилися вперше й першою приводили саме суку, а в деяких місцевостях — взагалі будь-якого первістка собаки. Коли ярчук виростає, він може покусати й навіть загризати відьму, рана від укусу ярчука майже невиліковна. Відьми намагатимуться знищити ярчука ще маленьким цуценям. Щоб уберегти песика від відьми слід викопати яму, посадити його туди і прикрити бороною (зазвичай осиковою), якої відьми бояться[2].

Назва «ярчук» пов'язана із весною, буйною, «ярою» силою[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — 706 с. — С. 665.
  2. а б Собака // Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. 100 найвідоміших образів української міфології. — К.: Орфей, 2002. — 448 с. (100 найвідоміших) — c. 266—267

Джерела[ред. | ред. код]