Ясеницька-Волошин Олена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Ясеницька-Волошин
Ім'я при народженні Олена Ясеницька
Народилася 1882
с. Тирява Сільна, Австро-Угорщина
Померла 1980
США
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
 УНР
Польща Польща
США США
Національність українка
Діяльність музикантка
Alma mater Віденський університет музики й виконавського мистецтва
У шлюбі з Волошин Михайло

Олена Ясеницька-Волошин (1882 — 1980) — українська піаністка, музичний педагог, дириґентка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в с. Тирява Сільна на Бойківщині. Закінчила Віденську консерваторію (клас фортепіано Вільгельма Шенера). Працювала піаністом-педагогом і диригентом у Вищому музичному інституті ім. Лисенка у Львові (1903—1935). Протягом 1908—1910 виконували обов'язки ректора. Акомпаніаторка хору «Боян» у Львові, який очолював її чоловік Михайло Волошин, та у гастрольних подорожах по Галичині Модеста Менцинського.

Підготувала багато піаністів, серед яких Ераст Бурачинський, Катерина Гвоздецька, Микола Колесса, Ірина Любчак-Крих, Оксана Федак-Драгомирецька, Неоніла Цегельська-Дмитрук.

Згодом перебувала в еміграції у Польщі, Німеччині та у США, де викладала фортепіано до 84 років.

Джерела[ред. | ред. код]