Ясна Поляна (Тульська область)

Садиба «Ясна Поляна»
рос. Ясная Поляна
54°04′30″ пн. ш. 37°31′34″ сх. д.
Тип	садиба природна територія особливої охорони Росіїd пам'ятка історії і музей
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна	Росія,  Російська імперія і  Російська СФРР
Адреса	Щокінський районd Крапивенський повітd Ясная Полянаd
Засновано	10 червня 1921
Директор	В. І. Толстой
Сайт	ypmuseum.ru
Ясна Поляна (Тульська область) (Тульська область)
Ясна Поляна у Вікісховищі

Ясна Поляна (рос. Ясная Поляна) — садиба в Щокінському районі Тульської області (за 220 км на південь від Москви, за 14 км на північний захід від Тули). Садибу засновано в XVII столітті. Спершу вона належала роду Карцевих, потім Волконським і Толстим. Саме тут 28 серпня (9 вересня) 1828 року народився Лев Миколайович Толстой, тут він жив, творив (в Ясній Поляні були написані «Війна і мир», «Анна Кареніна»), тут же знаходиться і його могила. Головну роль у розбудові садиби зіграв дід письменника М. С. Волконський.

Архітектурний ансамбль садиби

План садиби

Основні споруди на території садиби:

• Будинок-музей Л. М. Толстого
• Будинок Волконського
• Флігель Кузьмінський
• Башта в'їзду
• Стайня та каретний сарай
• Інвентарний сарай
• Кучерська
• Кузня і теслярська
• Купальня
• Лазня
• Садовий будиночок
• Житня і клуня
• Теплиця
• Лавка Л. М. Толстого
• Березовий місток
• Альтанка-вишка

Будинок-Музей Л. М. Толстого

Будинок Льва Толстого, інтер'єр

Коли Л. М. Толстой переїхав на проживання в садибу «Ясна Поляна», він розширив один з флігелів. У цьому будинку письменник прожив понад 50 років і створив тут велику частину своїх творів. Зараз Будинок є музеєм Л. Н. Толстого.

Музей був створений рішенням ВЦВК 10 червня 1921 року багато в чому завдяки старанням А. Л. Толстої, дочки Льва Миколайовича. Вона та її брат Сергій Львович були першими директорами музею.

Під час Другої світової війни його експонати було евакуйовано в місто Томськ, а сама Ясна Поляна протягом 45 днів була окупована. При відступі німецьких військ будинок Толстого було підпалено, але пожежу вдалося загасити. До травня 1942 року садиба була знов відкрита для відвідувачів. У 1950-і роки були проведені масштабні реставраційні роботи.

До експозиції музею входять справжня обстановка садиби, особисті речі Л. М. Толстого, його бібліотека (22 000 томів). У будинку-музеї Л. М. Толстого збережена автентична обстановка. Станом на 2010 директором музею є В. І. Толстой — праправнук Л. М. Толстого.

Будинок Волконського

Князь Н. С. Волконський, дід Л. М. Толстого, повністю перебудував садибу. Його будинок є найстаршою спорудою на території садиби.

Флігель Кузьмінський

У цьому будинку в 1859–1862 роках розташовувалася школа, відкрита Л. М. Толстим для селянських дітей. Потім у флігелі зупинялися гості, частіше яких зупинялись Т. А. Кузьмінська, своячніца Льва Миколайовича.

Купальня

У 1890-х роках на Середньому ставку в англійському парку письменником була влаштована купальня, яку в різні роки або збивали з дощок, або сплітали з хмизу.

Природна композиція

Ясна Поляна, великий став

На території садиби знаходяться такі природні об'єкти:

• Великий ставок
• Нижній став
• Середній ставок
• Алея «Прешпект»
• Парк «Клини»
• Абрамівська посадка
• Афоніна гай
• Коса галявина
• «Ялинки»
• «Чепиж»
• Червоний сад
• Старий сад
• Молодий сад
• Нижній парк
• Самородний ліс
• Гусєва галявина
• річка Вирва

Прешпект

«Прешпект» — березова алея, що з'явилася в Ясній поляні близько 1800 року. Починається від веж в'їзду і пролягає до будинку письменника. «Прешпект» неодноразово згадувався у творах Льва Миколайовича.

Могила Лева Толстого

Могила Льва Толстого

В останні роки життя Толстой неодноразово висловлював прохання поховати його в лісі Старий Заказ, на краю яру, на «місці зеленої палички». Легенду про зелену паличку Толстой почув у дитинстві від свого улюбленого брата Миколи. Коли Миколі було 12 років, він оголосив родині про велику таємницю. Варто розкрити її, і ніхто більше не вмре, не стане війн і хвороб, і люди стануть «Мурашиними братами». Залишається лише знайти зелену паличку, що закопана десь на краю яру. На паличці, мовляв, і записана таємниця. Діти родини Толстих грали в «Мурашиних братів», залазячи під крісла, завішані хустками; сидячи всі разом в тісноті, вони відчували, що їм добре разом «під одним дахом», тому що вони люблять один одного. І вони мріяли про «Муравейня братерство» для всіх людей. Вже старою людиною Толстой напише: «Дуже, дуже добре це було, і я дякую Богові, що міг грати в це. Ми називали це грою, тоді як на світі — все гра, крім цього». До думки про загальне щастя і любові Л. М. Толстой повертався і в художній творчості, і в філософських трактатах, і в публіцистичних статтях. Історію про зелену паличці Толстой згадує і в першому варіанті свого заповіту: «Щоб ніяких обрядів не виробляли при закопанні в землю мого тіла; дерев'яна труна, і хто захоче, нехай завезе або занесе в ліс Старий Заказ, навпроти яру, на місці зеленої палички».

Інші факти

Музей сильно постраждав в роки Другої світової війни. Документальні кадри наслідків розграбування садиби німецькими військами представлено в радянському фільмі «Розгром німецьких військ під Москвою».

Галерея

• 
  Дім Толстого.
• 
  Будинок Волконського.
• 
  Купальня.
• 
  Теплиця.
• 
  Кучерська.
• 
  Стайня.
• 
  Коні.
• 
  На задньому плані - кузня.

Посилання

• Офіційний сайт музею-садиби (рос.)
• Віртуальна екскурсія по музею-садибі
•  Сторінка музею-садиби у соцмережі «Facebook»
•  Сторінка музею-садиби у соцмережі «Твіттер»
•  Сторінка музею-садиби  у соцмережі «Instagram»